Година памяті "Герої небесної сотні"

«Вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні»

Мета заходу: вшанування пам'яті героїв Небесної сотні, виховання патріотизму, національної гордості, любові до України.

У залі оформлена виставка пам’яті Героїв Небесної сотні, написи: «Україна починається з мене», «Не можеш воювати автоматом – воюй молитвою, пером, пензлем», «Не питай, доки чекати, а думай, що робити, чим можеш допомогти Україні?»

Оформлення сцени. На заднику сцени фото колаж подій, які ілюструють Євромайдан взимку 2013-14 рр. (Сергій Нігоян, Руслана, «Йолка», Київ у вогні, поранені), у глибині – імітація барикади, розкидані шини, ще 2-3 шини (на рівні людського зросту) підвішені до стелі. Біля «барикад» знаходяться, відповідно одягнені учасники, що виступатимуть у ролі протестувальників, очевидців відтворюваних подій. Біля сцени – екран, на якому будуть демонструватися світлини, відео. Емблема заходу – гроно калини з синьо-жовтими стрічками.

Початок заходу. Читається казка про ангела відео про ангелів

Пам’яті героїв небесної сотні присвячується історико-літературна композиція «Герої не вмирають»

Вчитель:Сьогодні ми пройдемо з вами етапами  Єврореволюції, згадаємо основні події тих 94 днів. Під час боротьби українського народу проти режиму формувалося громадянське суспільство, вражаючи світ, а серце Європи билося на Майдані .Чому? Отже,  «Революція гідності : як це було?»

Ведучий1. 21 листопада 2013 року за кілька днів до укладання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, український уряд радикально повернув курс держави від євроінтеграційного до  курсу, спрямованого на розвиток  співпраці з державами-членами СНД. Поступальний рух колеса історії зупинено.

Ведуча2. Обурена таким рішенням уряду України молодь виходить на Майдан Незалежності у Києві. Невдоволення підтримують по всій Україні. Це був початок  Революції Гідності.

Вед 3. До кінця доби 21 листопада 2013 року на  Євромайдан у столиці збирається понад 1500 чоловік молоді, студентства, киян… наступного дня кількість людей зростає до 5 тисяч людей.

Вед 4. Цього ж дня люди вийшли на Євромайдани у Тернополі, Івано-Франківську, Луцьку, Харкові, Хмельницькому, Ужгороді, Вінниці, Кривому Розі, Сумах, Харкові, Чернівцях.

Вед 5. 24 листопада у Києві пройшла велика хода та мітинг на Майдані Незалежності, в якій взяло участь понад 100 тисяч громадян України. На мітингу приймаються ряд вимог Євромайдану

Вед 6 . Тим часом Партія регіонів та «Український вибір» на підтримку уряду Януковича  звозить людей зі сходу на антимайдан у Маріїнський парк Києва. Під будинком Уряду України відбулися зіткнення міліції та «тітушок» з мітингувальниками.)

Вед 1Понад 1000 бійців Беркуту розпочали штурм Євромайдану на Європейській площі із застосуванням сльозогінного газу. Прихильники євроінтеграції України відбили дві атаки силовиків і відтіснили їх в бік готелю «Дніпро».

Вед 3  У ніч проти 30 листопада близько четвертої години ранку, коли на Майдані Незалежності залишалося до 400 протестувальників, їх оточили озброєні бійці «Беркуту» та здійснили розгін мирного протесту, примінивши силу. Були застосовані вибухові пакети.

Вед 4Побитих, поранених протестантів прихистив Михайлівський Золотоверхий собор, .Події 30 листопада стали переломним моментом кінця 2013 року,

Вед 1. Хроніка подальших днів свідчить про ще більше наростання всенародного гніву.

Вед 2  8 грудня активісти Євромайдану звернулися до українців із закликом прийти на Майдан Незалежності і стати учасником Маршу мільйона. У неділю на Майдан Незалежності в Києві зібралося сотні тисяч  людей.

Здавалося, на весь світ лунав гімн України, що його тоді заспівав весь Майдан. Народе мій, пишаюся тобою:

Моя душа - частинка твого «Я».

Красою правди у святім двобою

 Понад Майданом сонця лик сія...

Є нація! Хай знають всі у світі:

Ми є! Народ піднявся із колін!

І переможно сонце правди світить,

Співає гордо наш Державний Гімн.

(Звучить Державний Гімн України)

Вед 3. 11 грудня 2013 року режим Януковича шляхом нічного штурму здійснює чергову спробу ліквідувати Євромайдан, застосовуючи спецпідрозділ «Беркут» та внутрішні війська.

Дзвони Михайлівського Золотоверхого забили тривогу.

І читець. Палає Київ у вогні,

                 горять сталеві БТРи

                там на межі-передовій,

                 народ боронять волонтери.

                 Палають шини і серця,

                ніхто не хоче помирати.

                Перед екраном матері

                і там, і там їхні солдати…

Там у шоломі зі щитом

стоїть з Волині хлопчина.

З червоним на грудях хрестом

поранених несе дівчина.

Стоїть із Харкова Андрій,

Сашко тримає оборону,

він тут вже 48 днів,

як сам приїхав з Краснодону.

Ось знову хвиля йде атак,

усе змітають водомети,

морозно трішки: «-2»,

горять позаду вже намети…

ІІ читець. Всіх щільно взяли у кільце,

                   здається ось наш дух зламають,

                    та хтось із права затягнув

                    Вкраїни Гімн… усі співають.

                    Тримати крепко треба щит,

                    бо там позаду наші діти,

                     батьки стоять і матері,

                   нема куди нам відступити.

                   Лунає вибух поруч десь,

                          то світло-шумова граната,

                  це «Беркут» мило передав,

                  нам подарунок від Ґаранта.

                 І ще учора ти і я

                 були звичайні активісти,

                А вже сьогодні всі ми тут

                банд формування, терористи.

Вед 1. А 16 січня 2014 року Верховною Радою без обговорення, простим підняттям рук  було прийнято пакет «Законів про диктатуру», що відкривали провладцям шлях до масових репресій, надавали ще більшу свободу дій для  покарання учасників акцій протесту

Вед 2. 19 січня 2014 року у Києві на Народному Віче зібралось десятки тисяч мітингувальників, що висловили своє обурення ухваленню «Законів 16 січня». Поступово мирна акція переросла в жорстке протистояння з міліцією та внутрішніми військами. Беркутівці застосували спецзасоби і, незважаючи на мінусову температуру повітря, застосували водомет.

Вед3. Події, що відбулися з 19 по 22 січня 2014 року на Майдані, ще називають «Криваве водохреще», або «Вогнехреще». Це була найгарячіша фаза у протистоянні народу і влади

Вед 4. Увесь світ облетіли кадри документальної хроніки, де молодий чоловік у будівельній касці стоїть на барикаді і проникливо, натхненно читає уривок з поеми Т.Г. Шевченка «Кавказ». Це Сергій Нігоян – українець вірменського походження з Дніпропетровщини

Вед 5 .22 січня на вулиці Грушевського перші загиблі. Із вогнепальної зброї вбито Сергія Нігояна та Михайло Жизневського, білоруса з Київщини. Вони стали першими в ряд Небесної сотні

Вед 6. Фінальним і найбільш драматичним етапом революції стали події у Києві 18-20 лютого, в ході яких загинуло більше сотні кращих наших синів і дочок.

Вед 1 18 лютого, о 20:00 спецпідрозділи розпочали штурм Майдану з боку Європейської площі та вулиці Інститутської з використанням бронетехніки. На ранок 19 лютого число загиблих склало 25 чоловік

Вед 2 .20 лютого1914 року назване «Кривавий четвер». Близько 9-ї ранку Майдан перейшов в наступ і, не зважаючи на шалений обстріл снайперами, швидко повернув всі втрачені 18-го числа позиції і розширив контрольовану зону. Найбільш жорстоке та криваве протистояння відбулось на вулиці Інститутській, де, переважно від куль снайперів, загинуло більш ніж пів-сотні повстанців.

Вед 3 Цього ж дня надвечір розпочались перемовиниєвропейських міністрів і опозиції з Януковичем, в результаті яких Янукович погодився на дострокові вибори Президента не пізніше грудня 2014 року, а протиборчі сторонни мали бути здати зброю протягом 24 годин.

Вед 4 Інформація від лідерів опозиції про результати переговорів викликала обурення Майдану, їх виступ перервав Володимир Парасюк, один з сотників Майдану, який зазначив, що якщо назавтра до 10-ї години ранку Янукович не складе повноваження, його сотня піде на штурм зі зброєю— саме в цей час перед головною сценою Майдану проносили труни з загиблими повстанцями…

Відео «Пливе кача по Тисині»

.

Пливуть гроби по морю, як човни –

 по морю рук, по морю сліз і гніву.

 Пливуть в човнах розтерзані сини

 на хвилі молитов і переспіву.

 Так ніби в жилах замерзає кров,

 а потім б’є у скроні голос крові

 за тим, хто тихо жив, а відійшов

 у дзвонах слави праведним героєм.

Пливуть човни, гойдає кожну лодь

 людська долоня, тепла і тремтяча,

 човнами править втишений Господь,

 а серце розривається і плаче.

 І кожна мати плаче, і пече

 їй кожна рана у чужого сина.

 Стоїть Майдан братів – плече в плече

 і разом з ним ридає Україна.

 Нехай же вам, герої, віддає

 Святий Петро ключі від того раю,

 де убієнний ангелом стає,

 бо він герой. Герої не вмирають.

 Герої не вмирають. Просто йдуть

 з Майдану – в небо. В лицарі – зі смерті.

 Пливуть човни. Пливуть човни пливуть

 Героєм слава – вписано у серці

Вед 5Ці люди – справжні герої. Вони загинули як герої і проводжали їх як героїв. В кожному районі, кожному місті й селі зупинлися процесії, що везли домовини з тілами загиблих, і місцеві люди, навіть серед пізньої ночі, зі свічками в руках, в дощ і холод, зі слізьми на очах віддавали останню шану героям.

Вед 6:   В трагічні дні нашої держави під час протистоянь у Києві загинули і наші земляки

Вед 1 Байдовський Сергій, 23 роки. навчався у Луцькому інституті розвитку людини університету «Україна». ». Жив у Луцьку, Загинув від вогнепального поранення на Майдані 20 лютого.

Вед 2  Гриневич Едуард, 28 років, родом з села Деревки Любешівського району, Волинська область. Був на Майдані тричі.. Востаннє поїхав у Київ 16 лютого, а вже за чотири дні куля снайпера обірвала його життя.

Вед 3  Мойсей Василь, 21 рік. ». Загинув 20 лютого від поранення в грудну клітку.Вранці 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській у нього влучив снайпер.

Вед 4 Тарасюк Іван, 21 рік, з села Олика Ківерцівського району, Волинська область. 20 лютого загинув на Майдані від вогнепального поранення, стріляв у хлопця снайпер.

Вед 5  В останню путь невинно убієнних проводжали десятки тисяч волинян.                                                                                                                                                                                             Уся Волинь повита смутком. В ці дні вона прийняла чотирьох своїх синів.  

Вед 6 Найстаршому – 28. Наймолодшому – 20. Усі вони жили, раділи, мріяли. Боролися та вболівали. І ось повернулися. У трунах. Із розбитими тілами і нескореними серцями.

І вже сердець немає молодих,

Що билися за волю разом з нами.

Лиш чути материнський плач за них

Який блукає довгими ночами.

                               Звучить  пісня    Мамо, не плач. Я повернусь весною

Вед1: Тисячі людей ідуть на Майдан віддати шану Героям Небесної Сотні, запалюють свічки і ставлять квіти. Здається, що всі квіти Землі перенеслись на Майдан. Оживає Майдан – оживає Україна.

 Вед 2:   Хай палають свічки пам’яті загиблих героїв «Небесної Сотні» у наших серцях, а розмірений бій хронометра відчеканить час скорботи, душевного болю і жалю…… Тож хвилиною мовчання вшануємо невмирущу пам’ять про загиблих героїв Небесного Війська.

Хвилина  мовчання

Читець А сотню Небесну вже зустріли небеса…

Летіли легко, хоч Майдан ридав…

І з кров´ю перемішана сльоза….

А батько сина ще не відпускав..

Й заплакав Бог, побачивши загін:

Спереду – сотник ,молодий, вродливий

І юний хлопчик в касці голубій,

І вчитель літній-сивий-сивий..

І рани їхні вже не їм болять..

Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло..

Як крила ангела, злітаючи назад,

Небесна сотня в вирій полетіла…

Читець Небесна Сотня – то в серцях вогонь.

Він гаряче палав за Україну.

Віднині тихим співом заспокой

Ти, земле рідная, свою дитину.

Небесній Сотні шана й молитви,

За чисті душі, що злетіли в небо.

Їм шлях високий Боже, освяти.

І в мирі, Господи, прийми до себе.

Вед 3Хай пам’ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі.

Вед4 Нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню-частинки вічного. А світло цієї свічки хай буде даниною тим, хто навічно пішов   від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій пам’яті!

«Небесна Сотня»…Юнаки,батьки

Їх імена мені ніколи не забути –

Вони ж за мене полягли,

Так як і ті, що захищали Крути.

Щемить у грудях, і душа болить

За долю мого рідного народу.

Але у серці іскра ще горить,

І не втрачаю віру у свободу.