конспект уроку 6 клас

УРОК 20

(Всесвітня історія. Історія України 6 клас)

Тема: Племена й народи раннього залізного віку на території сучасної України

Мета:розкрити особливості суспільного розвитку племен кіммерійців  та  скіфів  у  період  ранньої  залізної  доби;  з’ясувати  причини  появи майнової та соціальної нерівності, появи найдавніших держав на території України; розвивати вміння аналізувати, порівнювати, робити висновки, будувати структурно-логічні схеми, працювати з історичними текстами, ілюстраціями; познайомити з поняттями і термінами; формувати стійкий інтерес учнів до вивчення історії.

Обладнання: Всесвітня історія. Історія України: підруч. для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів/ О.І. Пометун, П.В.Мороз, Ю.Б. Малієнко.-К.: Видавничий дім «Освіта», 2014 - 256 с., наочність.

Тип уроку:  комбінований.

Основні поняття: «залізна доба», «кочовики», «кіммерійці», «скіфи», «нерівність», «пектораль», «скіфський курган».

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

-         називати хронологічні межі розселення кочових племен на території України;

-         показувати на карті території розселення кіммерійців та скіфів;

-         застосовувати та пояснювати на прикладах поняття: «залізна доба», «кочовики», «кіммерійці», «скіфи», «нерівність», «пектораль», «скіфський курган»;

-         характеризувати суспільне, господарське життя та культурну спадщину племен і народів залізного віку, що проживали на території України, внесок цих  цивілізацій у культурну спадщину людства;

-         описувати спосіб життя населення Кіммерійсько - Скіфського світу;

Хід уроку

І.  Організаційний момент

Повідомлення теми та мети уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Робота в групах(три групи ): учні добирають тези ,що стосуються Фінікії, Ізраїльсько-Іудейського царства, Асcирії.

ІІІ.  Мотивація навчальної діяльності

Край пануванню кам’яних знарядь праці був покладений внаслідок відкриття бронзи - сплаву міді та олова, яка не поступалася за міцністю камінню, але обробляти її було значно легше, до того ж, знаряддя, виготовлені з бронзи, використовувати було значно зручніше. Разом  з  тим,  покладів  олова  та  міді  було  недостатньо.  Відкриття  заліза у І тис.  до  н.  е.  дало  поштовх  до  масового  застосування  металевих  знарядь, що, безсумнівно, призвело до суттєвих змін того суспільства.

Метод «Мікрофон»

Учні висловлюють припущення щодо того, як вплинуло відкриття на  суспільне  і  господарське  життя.  Думки  учнів  учитель  записує  на дошці. Після того, як всі бажаючі висловляться, вчитель пропонує з наведених положень побудувати логічний ланцюг «Вплив відкриття заліза на суспільне і господарське життя суспільства».

Відкриття заліза

Зростання продуктивності праці

Розвиток торгівлі

Виникнення майнової нерівності

Перехід від родової до сусідської общини

Виникнення держави

Поява заліза в Україні збіглася з приходом кочовиків зі Сходу на початку І тис. до н. е. Кіммерійці-скіфи-сармати

ІV. Вивчення нового матеріалу

1)    КІМЕРІЙЦІ

Учні дивляться відео-фрагмент про кіммерійців та відповідають на запитання.

Метод «Мозковий штурм»

1) Які райони України населяли кіммерійці?

2) Хто та у якому творі згадує кіммерійців?

3) У який період проживали кіммерійці?

4) Вони вели кочовий чи осілий спосіб життя?

5) Хто витіснив кіммерійців?

Запитання до класу: Скажіть,що ви ще хочете дізнатися про кіммерійців?

Учні висловлюють бажання

Робота в групах: учні опрацьовують текст. Додаток 1

         1 група  Господарство кіммерійців

    2 група  Культура та вірування

         3 група  Суспільний лад

Відповідають учні

 Показ ілюстрацій про кіммерійців

Узагальнення

2)    СКІФИ

Учні дивляться відео-фрагмент про скіфів та відповідають на запитання.

Метод «Мозковий штурм»

1)    Коли скіфи прийшли у степи України?

2)    Як називалася держава скіфів?

3)    Вздовж яких морів вона простягалася?

4)    Чи було однорідним населення Скіфії?

5)    У яких скіфів була вся влада?

6)    З ким воювали скіфи?

7)    Яких скіфів вважають предками слов’ян?

Робота в групах: учні опрацьовують текст. Додаток 2

          1 група Суспільство та господарство скіфів.

2 група  Вірування та культура скіфів.

3 група  Війни з персами.

Показ ілюстрацій про скіфів; формування понять «кургани»,»пектораль»

Робота з картою( с.10 Назвати городища скіфів Назвати кургани)

3)    Сармати 

Учні дивляться відео-фрагмент про скіфів та відповідають на запитання.

Метод «Мозковий штурм»

1)    Коли сармати прийшли на територію України?

2)    Хто відігравав важливу роль у суспільстві сарматів?

3)    Скільки століть панували сармати у степах України?

4)    Коли і ким були витіснені?

Показ ілюстрацій про сарматів

Робота з картою(Порівняйте територію розселення кіммерійців та скіфів; кіммерійців та сарматів;сарматів та скіфів)

V.  Закріплення знань учнів

Вставте пропущені слова

Від Х ст. до н. е. у Північному Причорномор’ї жили племена ... (кіммерійців). Вони вели ... (кочовий) спосіб життя, вирощували ... (коней, рогату  худобу). У VII ст. до н. е. їх витіснили племена ... (скіфів), які панували тут майже 400 років. Наприкінці VI ст. до н. е. утворилася величезна держава ... (Скіфія), яка простяглася від Дону до Дунаю, від Чорного моря до Києва. Скіфи поділялися на ... (кочовиків,орачів, землеробів, царських). У 513 році до н. е. до Скіфії вторглися війська перського царя ... (Дарія І), похід якого закінчився  ...  (поразкою).  У  ІІІ ст.  до н. е.  скіфів  починають  витісняти племена ... (сарматів).

Історичний диктант

1) Коли розпочалась залізна доба? (І тис. до н.е.)

2)  Які  найперші  племена  Північного  Причорномор’я  відомі?  (Кіммерійці)

3)  Чим займалися кіммерійці? (Скотарством)

4)  Який спосіб життя вели кіммерійці? (Кочовий)

5)  Хто витіснив кіммерійців зі степів Північного Причорномор’я? (Скіфи)

6)  Який  стиль  у  прикрасах  був  притаманний  скіфському  мистецтву? (Звіриний)

7)  За часів правління якого царя Скіфія набула найбільшої могутності? (Атея)

8)  Хто витіснив скіфів із Північного Причорномор’я? (Сармати)

9) Нагрудна прикраса, ознака влади у скіфів? (Пектораль)

10) Що в перекладі означає слово «сармати»? («Оперезані мечем»)

VІ. Домашнє завдання

1.  Опрацювати матеріал § 18

2.  Випереджаюче завдання – доповідь «Батько історії - Геродот»

 

ДОДАТОК 1

Господарство кіммерійців

З початку основою господарства кіммерійців було землеробство та скотарство. Там, де дозволяли природні умови, вони розводили велику й малу худобу, свиней та коней. Частина худоби була на стійловому утримані та забезпечувалась кормами та відходами, що давало землеробство.

Кочовий уклад господарського життя давав можливість безмежно використовувати пасовища. Таким чином було виявлено нове джерело росту додаткового продукту та збагачення, яке потребувало мінімум затрат праці. Мабуть саме ці фактори підштовхнули народи Азії на перехід до кочового способу життя. Кіммерійці не були виключенням і приблизно в ІХ ст. вони першим на теренах Північного Причорномор’я переходять від осілого способу життя до кочового. Так як кіммерійці були кочівниками, кінь займав особливе місце в їхньому житті. Про це свідчать археологічні розкопки. Деталі кінського спорядження були обов’язковим атрибутом у захороненнях кіммерійських чоловіків. Оптимальні природні умови сприяли розвитку конярству та його переходу в табунне. Конярство забезпечувало воїнів верховими кіньми та давало значну частину продуктів харчування, в т.ч. і молоко. Крім тваринництва кіммерійці, займались ще й полюванням. Кіммерійці були першими, хто почав виплавляти з болотної руди залізо та широко використовувати його в промислових цілях. Вони зіграли головну роль у розповсюджені заліза в Східній та центральній Європі. Лиття бронзи та золота виконувалося по воскових моделях. Застосовувались штамповка, карбування та паяння (золотом по золоту). Із заліза вироблялась більш досконала та практична зброя. Тим не менш багато предметів повсякденного життя кіммерійців було зроблено з бронзи. Також було розвинуто і гончарство.

Додаток 1       Культура та вірування кіммерійців

Кіммерійські пам’ятки представлені лише похованнями, зазвичай курганними, але відомі й безкурганні поховання. На першому ступені ховали в простих прямокутних та овальних ямах, іноді з дерев'яним перекриттям у скорченому положенні на боці. Поховання чітко розділяється на чоловічі та жіночі.

Чоловіків ховали зі зброєю, кінським спорядженням, тобто з тими речами, які могли б йому знадобитися в бою. Для жіночих могил характерні прикраси, глиняний посуд та предмети господарської діяльності (шила, голки тощо).

Важливою рисою кіммерійської культури є стели, які хоч і не мають чітко вираженої голови людини, але добре зображають одяг та зброю. Отже, традиція зображати своїх воїнів в камені вже є характерною і для кіммерійців.

Прикраси вони виготовляли з бронзи, золота та кісток. Для кіммерійського мистецтва найбільш характерні геометричні орнаменти у вигляді розеток, різних спіралей, меандрів, ромбоподібних фігур тощо. Також відомі приклади зображення тварин, зокрема коней та худоби.

Як згадувалось вище, в захороненнях археологи знаходили речі, якими кіммерійці користувались при житті. Це означає, що для їхнього світогляду було характерними віра в душу та життя після смерті.Відомо, що у кіммерійців був присутній культ Богині-Матері. Про це свідчать стели з зображеннями жінки, які мали культовий характер. Глиняні жіночі статуетки з дитиною на руках – уявлення про тогочасний релігійний світогляд, Отже, оскільки ми не маємо жодних письмових відомостей про міфологію кіммерійців, їх культуру та релігійні вірування – все це можна дослідити лише вивчивши археологічні пам’ятки того часу.

Їх самодостатня й різноманітна культура була представлена на досить високому рівні.

Додаток 1 Суспільний лад кіммерійців

Кіммерійці у своєму розвитку досягли високого рівня родоплемінного устрою. Щоправда, вони не представляли собою згуртованої державної єдності. Вони були об’єднані в племена, що, в свою чергу, об’єднувались в доволі міцну спілку племен, на чолі якої стояв вождь.

У соціальній організації кіммерійців спостерігався перехід від родоплемінних відносин до рабовласницьких. Виділявся заможний прошарок населення – вожді й царі. В їхніх руках накопичувалися пасовиська, кінські табуни, багатства.

Відомо, що у кіммерійців дуже прославлялись кінні воїни. Вони були на першому плані суспільства. Вершники та колісничники складали спорадичний елемент в родоплемінних військових сполученнях, які, очевидно, не мали постійного характеру. Наїзники складали основу кіммерійського суспільства. Кіммерійці були перш за все кінними стрілками. Вони мали на озброєнні чудові залізні мечі, бойові молоти та булави. На чолі цих загонів стояли добре озброєні вожді. При похованні вкладання до рук померлого зброї говорить про войовничість кіммерійців.

Їм так і не вдалось створити власне державне утворення. На чолі цього народу було багато вождів, які не завжди були єдині. Саме тому вони і зникли з Північного Причорномор’я під тиском скіфів, які були більш організовані та більш єдині в своєму суспільному ладі.

Жили кіммерійці патріархальними родами, які складалися з кількох сімей.

Додаток 2        Суспільство та господарство скіфів

Батько історії» Геродот так описав спосіб життя  скіфів. «Вони  не  засновують  ані  міст, ані укріплень, але, будучи кінними стрільцями, возять  свої  будинки  із  собою,  здобуваючи  їжу не від плуга, а від розведення свійської худоби». Житлом для скіфа був візок із критим верхом, а вірним товаришем скотаря-кочовика — кінь.  Скіфський цар Атей казав, що «іржання коня йому миліше за звуки флейти». Найбільшої могутності Скіфія досягла за царя Атея, він об’єднав всіх скіфів в одну державу

На  межі  V—IV  ст.  до  н.  е.  деякі  скіфські племена  перейшли  до  напівкочового  способу життя,  призвичаїлися  до  землеробства.  Вони вирощували  ячмінь  і  просо,  зручне  для  вироблення  твердих  кормів,  необхідних  під  час зимівлі  худоби. Скіфи  освоїли  різні  ремесла: обробку  дерева,  прядіння,  ткацтво. 

Скіфське суспільство було патріархальним. Родовід визначався по батьківській лінії, майно ділилося між синами Всі дорослі чоловіки, які мали коня були вершниками, а збідніле населення служило в піхоті, яка відігравала допоміжну роль. Основу скіфського війська становила легка кіннота озброєна мечами-акінаками (короткий скіфський меч), сокирами та списами. Головною зброєю був лук, з якого дорослий скіф міг вистрілити на 500 м. Ударною силою скіфської армії була важка кіннота. В якій служили представники скіфської знаті, які могли собі дозволити коштовний обладунок грецької роботи.

Вищим державним органом в Скіфії, були народні збори, у яких брали участь дорослі чоловіки. Народні збори мали право обирати та усувати  царів.  Скіфська держава – Велика Скіфія поділялася на три царства, де правили правителі  Основою скіфського господарства було кочове тваринництво. Скіфи розводили коней, овець, кіз, верблюдів. Весь час скіфи проводили в русі. скіфи були вимушені постійно шукати нові пасовища. Допоміжне значення мали ремесла та землеробство. Розвинутою була металургія. Продавали рабу, зерно та інші продукти землеробства та скотарства. Купували переважно предмети розкоші, вина та зброю.

Додаток 2                   Культура та вірування скіфів

Звичайного  скотаря  ховали  в  невеликій могилі,  насипавши  над  нею  невисокий  курган. У  могилі  залишали  все,  що  могло  знадобитися в  «країні  мертвих»:  короткі  мечі, лук і стріли, списи, посуд і скромні прикраси. Величезних  розмірів  досягали  кургани над могилами скіфських царів і знаті. Іноді їх називають  «пірамідами»  українських  степів. У  деяких  випадках  висота  царських  курганів сягала  20  метрів.  У  могилу  царя  спускали небачені  багатства  —  коштовну  зброю,  золоті  обладунки,  чарівні  прикраси.  До  «країни мертвих»  царя  супроводжували  дружина, воїни-охоронці,  конюхи,  слуги  й  раби.  Їх убивали  й  ховали  поруч  із  могилою  господаря.

 Про скіфську зовнішність та матеріальну культуру можна судити з численних зображень на посуді та ювелірних виробах, які були знайдені при розкопках скіфських курганів. Скіфські чоловіки носили бороди, вдягалися в короткі кафтани, вузькі штани, шкіряні черевики. Знать вдягала коштовний одяг придбаний в античних колоніях.

Харчувалися скіфи типовими продуктами кочової діяльності. Основу скіфського раціону становили м’ясо, молоко та сир (особливо цінувався сир з кобилячого молока , а також різноманітні каші.

Звіриний стиль полягає у широкому використанні в прикладному мистецтві зооморфних мотивів. Реалістичні чи схематичні зображення диких тварин у динамічних позах прикрашали зброю, кінську упряж, одяг, а також предмети побуту. Ранній звіриний стиль відзначався реалізмом, зазнавши прямого впливу культурної традиції Близького Сходу.  Тварини які зображалися були азійськими – хижаки родини котячих, грифо-барани, гірські барани та ін. У V – III ст.. до н.е. внаслідок грецьких впливів на скіфську культуру з’являється пізній різновид звіриного стилю, який вчені називають – греко-скіфський.  Йому притаманна схематизація та наявність крім скіфських,  ще й античних міфологічних сюжетів.

Скіфи поклонялися сонцю, небу, вогню, культ воїнів, обожнювання коня, меча і  Головними богами скіфського пантеону були: Папай  – бог неба, його уособлення, Апі – богиня землі, води, а також дружина Папая, Табіті (  була богинею домашнього вогнища, Гойтасир  – бог сонця Аргімпаса  – богиня родючості та життя.  Бог війни – Арей (символом, якого був меч) Особлива роль в скіфському пантеоні відігравав бог та покровитель коней – Тагимасаду. Крім головних богів, існувала безліч племінних та другорядних божеств різних соціальних верств.

Додаток 2              Скіфсько-перська війна

Незадовго після встановлення скіфського контролю над Північним Надчорномор'ям останнє зазнало нападу величезного перського війська на чолі з царем Дарієм І Ця драматична подія сталася близько 514 р. до н. е.

Після падіння Ассирії на Близькому Сході запанувала Персія. Мріючи про світове панування, перські правителі почали готуватися до завоювання Греції. Для цього треба було відрізати її від чорноморського хліба і забезпечити тили перському війську, підкоривши скіфів. На Близькому Сході ще добре пам'ятали навалу з півночі скіфської кінноти. Це стало формальним приводом для вторгнення персів до Скіфії. Дарій І зібрав величезне різноплемінне військо, яке, , налічувало 700 тис. воїнів. Скіфи  вирішили  не  ставати  до  відкритого  бою  з  таким  військом.  Вони  відступали  все  далі  й  далі  вглиб  степів.  На  шляху проходження  перської  армії  скіфи  знищували  запаси  їжі,  випалювали  степ,  засипали  криниці.  Перси  ж  «воювали»  зі  спекою, спрагою  та  хворобами.  Лише  пил  на  обрії  та  тепле  вугілля  багать свідчили,  що  скіфи  десь  поруч.  Розгніваний  «цар  царів»  зажадав від  скіфів  «землі  й  води».  Скіфський  цар Іданфірс відповів,  що тільки втеча зможе врятувати загарбників від загибелі. Геродот розповідає, що у цей час до перського табору приїхав посланець Іданфірса з дивними дарами: птахом, мишею, жабою і п'ятьма стрілами. Перси вирішили, що скіфи віддають переможцям свою військову могутність, землю, воду і небо своєї батьківщини. Однак радник Дарія розчарував свого господаря, розтлумачивши подарунки інакше: "Якщо ви, перси, не политите в небо, обернувшись на птахів, не сховаєтесь у землі, ставши мишами, чи не скочите в болото, обернувшись на жаб, — ви не повернетеся назад,бо будете уражені цими стрілами".

Нарешті скіфи наважилися на вирішальну битву з армією Дарія, остаточно виснаженою довгим походом. Однак у ніч перед боєм Дарій з частиною війська втік з табору, лишивши там знесилених воїнів та ревучих віслюків, які мали створити видимість армії і ввести в оману скіфів. Таємно, під покривом ночі Дарій з гвардією переправився через Дунай наплавним мостом, яким він прибув до Скіфії. Так безславно скінчилася невдала спроба персів завоювати Скіфію. Похід Дарія у Північне Причорномор’я консолідував населення Скіфії у боротьбі проти зовнішнього ворога, а скіфи внаслідок його здобули собі славу непереможних воїнів. Перський цар зробив висновки з результатів невдалого військового заходу і більше не ходив сам у тривалі закордонні походи, надсилаючи на чолі армії своїх полководців.

Додаток 3 Сармати «оперезані мечем»

Побут  Основою суспільного устрою сарматів була родова община, утворена групою споріднених сімей. Жили вони табором, у наметах, які нагадують юрти монголів. Міст, принаймні на території України, у них не було. Взимку намети вони утеплювали, ні землянок, ні інших стаціонарних жител не будували. Це був народ кочовий – залишалися вони на одному місці доти, допоки худоба не з’їдала траву. Потім пересувалися на інше місце. При цьому кожне плем'я мало свою територію, вихід за межі якої спричиняв міжплемінні військові сутички. Харчувалися сармати м'ясом, сиром, молоком. Розводили коней і овець – тварин, які попори часті переміщення не втрачали вагу. Ховаючи померлих, вони  клали поруч із ними речі, якими ті користувалися за життя: чоловікам – зброю, кубки з вином; жінкам – прикраси, дзеркальця, го

 Економіка Основу сарматської "економіки" становили війна й грабіжництво. Нападаючи на степових селян і мешканців грецьких полісів, вони їх оббирали і забирали в рабство здорових міцних чоловіків.  Сармати не цуралися й ремесел: вичиняли шкіру, шили з неї одяг, сагайдаки, шоломи; щось там ткали, ліпили… Вони вміли добувати й обробляти метали – ливарники відливали казани, дзеркала, металеві частини кінської збруї; ковалі кували залізні мечі, кинджали; ювеліри із золота й срібла виготовляли прикраси.  Сармати досить активно підторговували – трохи шкірами, трохи виробами ремісників. Але головна стаття їхнього експорту – раби, які "розмитнювалися" у Греції, Римі, на Близькому Сході, й навіть в Індії та Китаї.

Релігія та культураУ релігійних поглядах сарматів панівними були культи сонця й вогню. Вже згодом вони перейняли від скіфів традицію поклоніння мечу.  зводили святилища. Ці споруди мали форму кола й були свого роду духовним центром, що єднав кочовиків на певний час. Складалося святилище з валу й жертовника. Відомостей про людські жертвоприношення немає.  Сармати полюбляли користуватися гарним посудом – амфорами, червонолаковими глечиками, розмальованими тарелями, кубками. Цей посуд їм постачали греки – адже їхні власні керамічні вироби були досить примітивні.  Сармати обожнювали ювелірні прикраси. Оскільки невід’ємною складовою частиною життя цих кочівників була тварина, це позначилося на їхній культурі – сарматські золоті й срібні вироби виконані в так званому звіриному стилі: на зброї, речах домашнього вжитку, кінській упряжі є багато зображень барсів, пантер, вовків, ведмедів, оленів, козлів, кабанів, орлів, баранів, коней. Фігурки стилізовані, повні динаміки й експресії. Розповсюдженими сюжетами були сутички диких тварин.    

Запитання :відео-фрагмент про кіммерійців

1) Які райони України населяли кіммерійці?

2) Хто та у якому творі згадує кіммерійців?

3) У який період проживали кіммерійці?

4) Вони вели кочовий чи осілий спосіб життя?

5) Хто витіснив кіммерійців?

Запитання: відео-фрагмент про скіфів

1)                       Коли скіфи прийшли у степи України?

2)                       Як називалася держава скіфів?

3)                       Вздовж яких морів вона простягалася?

4)                       Чи було однорідним населення Скіфії?

5)                       У яких скіфів була вся влада?

6)                       З ким воювали скіфи?

7)    Яких скіфів вважають предками слов’ян?

Запитання:відео-фрагмен про сарматів

1)           Коли сармати прийшли на територію України?

2)           Хто відігравав важливу роль у суспільстві сарматів?

3)           Скільки століть панували сармати у степах України?

4)           Коли і ким були витіснені?

фінікія	месопотамія	Вавілон
Середземне море	Аккад	єфрат
Ліванські гори	Шумер	Торгові шляхи
кедр	клинопис	Хаммурапі
Колонія	Єфрат Тигр	Писані закони
Торгівля	Глина	Ворота Іштар
Пурпурова фарба	Фінікова пальма	Зиккурат
Скло	Землеробство	Висячі сади
Бібл,Тір,Сідон	Місто-держава	Навуходоносор
Карфаген	Перська затока	Бел-Мардук
абетка	Яблуні, гранатові дерева	Захоплений персами