Історія України. Всесвітня історія
6 клас
Тема: Релігія та
культура Давньої Індії
Мета: Сформувати на
рівні фактів і понять уявлення про рівень індійської культури та її своєрідність, релігію цього давнього народу;
закласти
навички самоосвітньої діяльності;
розвивати
духовний світ, понятійний апарат учнів;
виховувати
повагу до культури інших народів.
Основні
поняття: веди, Варни, касти, санскрит.
Тип
уроку: виклад нового матеріалу.
Вид
уроку: урок-мандрівка
Хід уроку
І.
Організаційний момент
ІІ. Актуалізація
опорних знань.
Учитель.
Сьогодні на уроці ми здійснимо мандрівку у минуле – у Давню Індію, для того
щоб ознайомитися з культурними досягненнями індійців та їхніми релігійними
уявленнями. Я сподіваюся, що протягом уроку ця таємна країна стане вам набагато
ближчою. Наш маршрут називається (це є і темою уроку) «Релігія та культура
Давньої Індії». Маршрут складається з п’яти зупинок. Мандруючи, ми матимемо
змогу вислухати дослідників з певних питань релігії та культури. Але перш ніж
вирушити в минуле, ми маємо з’ясувати,
що таке культура і що таке релігія?
Відповідь
учнів.
Отже, з’ясувавши
основні поняття, ми можемо вирушати у подорож.
ІІІ. Вивчення
нового матеріалу
(Розповідь вчителя супроводжується
демонстрацією схеми маршруту)
Перша зупинка «Найдавніші культи»
Учитель.
Першою вивченою ідеологією Індії є релігія «вед», яку принесли з собою
найдавніші арії.
Запитання
до класу:
–
Пригадайте, хто такі арії? Звідки вони прийшли в Індію?
–
Як називаються священні книги арії?
Відповіді учнів.
Учитель.
Арії, як і інші давні народи обожнювали сили природи. Бог Індра – грому і
блискавки. До нього зверталися воїни, благаючи перемоги над ворогом. Бог бурі –
Рудра. Бог неба – Варуна. Бог сонця – Сур’я, який виїжджав на колісниці,
запряженій кіньми. Бог мертвих – Яма. Найбільше шанували арії бога вогню Агні.
Вогню приносили жертви: лили у вогнище олію, молоко, спалювати м’ясо тварин,
співали при цьому молитви і заклинання.
Тіла мертвих також спалювати на вогнищі, а прах висипали у річку Ганг. Коли
помирав чоловік, його дружина повинна була добровільно зійти на вогнище і
згоріти. Річка Ганг для індійців є священною, вони й досі вірять, що вода в ній
змиває всі гріхи.
Крім сил природи, індійці обожнювали і
тварин: корів, слонів, мавп. Вони не вбивають і не їдять їх.
Згодом, релігія давніх індійців
змінилася. На зміну багатьом богам прийшли три основних. Брахма – творець,
Вішну – захисник, Шіва – руйнівник. Цих богів зображували з багатьма руками та
обличчями. Земнив втіленням бога Вішну є бог Крішна в людській подобі.
Індійці вірили в перечення душі після
смерті і в те, що кожна людина має наперед визначену долю – карму. Проте карма
це – і добрі, і погані вчинки людини, які впливають на посмертне життя.
Що чекало людину після смерті за
віровченням індійців розкаже дослідник з даного питання.
Розповідь
дослідника. Якщо людина дотримувалась установлених правил і законів: не
вбивала, не крала, шанувала батьків, то її душа відродиться після смерті в тілі
жерця-брахмана або потрапить до раю. Але якщо людина грішила, то після смерті
її душа переселиться в тіло недоторканого або якось тварини чи стане травою при
дорозі, яку всі топчуть. Таким чином своєю поведінкою за життя людина сама собі
готувала майбутню, посмертну долю.
Учитель.
Стародавні індійці вірили, що життя людей, природи, Всесвіту
підпорядковується спільному, одному для всіх закону. Цей закон називали Рітою.
Ріта – закон, яку підпорядковувалися усі – боги і люди. Вважали, що Ріта
виникла разом із створенням самого Всесвіту. Сонце – око Ріти, а охоронці Ріти –
12 братів-місяців, кожен з яких відповідає певному знаку Зодіака.
Проміжний підсумок
Отже, ми ознайомилися з найдавніші
індійськими культами. Запитання до класу:
–
Назвіть індійський богів, які уособлювали сили природи
–
Назвіть трьох головних богів індійців
–
Що таке карма?
–
Як називається універсальний закон індійців?
Друга зупинка «Буддизм»
Учитель.
У 6-5 столітті до н. е. в Індію прийшла нова релігія «буддизм», названа за
ім’ям його засновника Будди. Зараз ми познайомимось з самим Буддою.
Учень-Будда.
Я – Будда. Моє справжнє ім’я Гаутама. Я син одного індійського царя..
Батько дуже любив мене і хотів зробити моє життя легким і приємним. Він
заборонив слугам згадувати про сумні речі – бідність, хвороби, старість,
смерть. Та одного разу я зустрів хворого дідуся, а іншого разу побачив як несли
на кладовище мерця. Це так вразило мене, що я покинув свій палац, усі скарби,
свою дружину і пішов до лісу молитися. На самоті я багато дума, як позбутися
зла і склав заповіді, як треба правильно жити на світі. Не можна вбивати нічого
живого – ні великого, ні малого. Не можна красти, брехати, пити вино і горілку.
Треба любити людей, тварин і рослин.
Учитель.
Згодом до мудреця прийшли учні, вони назвали Гаутаму «Буддою», що означає
просвітлений. Будда навчав, що однаково погано жити і у великих розкошах, і у бідності. Правильно
живе та людина, яка обмежує свої бажання, живе скромно.
Будда проповідував своє вчення 44 роки і помер у віці 80 років. Тіло
кремовано, а порох розділено на 8 частин і розміщено у 8 ступ (меморіальні
споруди циліндричної форми) у різних частинах Індії.
Завдання для учнів. Прокоментуйте
вислови із священних текстів буддистів (розміщені на дошці)
Учні тлумачать
вислови, записують їх в зошит.
Третя зупинка «Варни в Індії»
Учитель
розповідає за схемою (Додаток І)
Існувала ще п’ята група індійців –
недоторкані. Про них розкаже дослідник.
Розповідь
дослідника. Недоторкані, або чандали не належали до жодної з варн. Це були
найбільш нещасні й знедолені люди. Вони не мали права жити в селищах. Одяг
носили тільки після померлих, а прикраси лише залізні. Їжу їм давали в розбитому посуді. Вони виконували
найбруднішу і неприємну роботу: прибирали нечистоти, обдирали шкури з убитих
тварин. Індійці з вищих варн боялися
навіть доторкнутися до цих людей, щоб не осквернити себе.
Учитель.
Усе життя людина належала до тієї Варни, в якій вона народилася. Перейти з
однієї Варни до іншої було неможливо. Всередині чотирьох варн населення Індії
поділялося ще на менші групи людей – за професіями. Вони називалися кастами.
Закони і правила касти регулювали кожен крок індійця.
Запитання
до класу.
–
На які групи поділяли на род в Індії?
–
До якої групи належали чандали?
–
Представниками якої Варни хотіли б бути ви? Чому?
Відповіді
учнів.
Четверта зупинка «Література Індії»
Учитель. Найдавніша
книга в індійській літературі – Рігведа – збірник священних гімнів. Її створили
арії на санскриті більш як 3 тисячі років тому. У гімнах оспівується краса,
мудрість і справедливість. Деякі гімни – це молитви і прохання, звернені до
богів і замовляння від різних хвороб.
У давній індійській літературі відомі
дві поеми «Магабгарата» і «Рамаяна».
Завдання
для класу. На сторінці 113 підручника опрацювати поеми ( І варіант поему
«Магабгарата», ІІ варіант поему «Рамаяна»). Дати відповіді на запитання
–
Про що розповідається в поемі «Магабгарата»
–
Які найкращі людські почуття оспівуються в поемі
«Рамаяна»
(самостійна
робота учнів відбувається під мелодію
індійських пісень)
Відповіді учнів.
П’ята зупинка
«Минуле й сучасне»
Учитель.
Зараз ми дізнаємось, що залишили сучасному світові індійці. Над цими
питання працювали група дослідників.
Перший
дослідник. Індійці винайшли шахи. Гра була задумана як битва між двома
арміями і називалася «4 роди військ». Спочатку в цю гру грали лише царі, а
згодом вона поширилася в цілому світі.
Другий
дослідник. Цифри, якими ми користуємося, і які називаємо арабськими,
насправді винайшли стародавні індійці. Від них вони перейшли до арабів, а потім
потрапили до європейців. Індійці також придумали цифру «нуль».
Третій
дослідник. Індія – батьківщина великої кількості спецій, які в давні часи
продавалися на вагу золота. З Індії пришли коріандр, кмин, гвоздика, кориця.
Найбільш відома пряність – каррі. Зараз суміш під назвою «каррі» можна купити
будь-де. Проте мало кому відомо, що сама рослина каррі росте тільки в Індії.
Четвертий
дослідник. В усьому світі відомі індійські йоги. Йогами ставали вже
немолоді брахмани. Вони йшли до лісу й оселялися на самоті, далеко від людей.
Там вони молилися, їли корінці рослин і плоди дерев, пили джерельну воду і
виконували фізичні вправи. Його володіли гіпнозом. Люди вважали йогів
чарівниками і шанували їх. Зараз мистецтвом йогів займаються люди в різних
частинах світу.
Учитель.
Індійці були вмілими архітекторами і гарними скульптурами. Вони висікали з
каменю статуї та барельєфи і прикрашали ними храми і палаци. Скульптури
зображали богів, тварин, людей. Статуя Будди і сьогодні залишається найбільш поширеним
сувеніром для туристів.(Ілюстрації у додатку 2)
(Якщо дозволяє
час учитель може розказати про ритуальні знаки «тілак» і «бідні»)
ІІІ. Закріплення матеріалу.
Учитель.
Отже, мандруючи Стародавньою Індією, ми дізналися багато цікавого. Але щоб
повернутися у сучасний світ, потрібно розгадати головоломки (Додаток 3).
(Завдання роздається учням на парту)
Відповіді учні записують у зошит, один
– на дошці.
ІV. Підбиття підсумків
Учитель.
Дякую всім за роботу. Хочу сказати, що сьогодні ми лише познайомилися з
деякими елементами індійської культури і релігії. Сподіваюся, що вони не
залишать байдужими.
V.
Оцінювання.
VІ.
Домашнє завдання.
–
опрацювати текст параграфа № 23;
–
написати в зошит сходинки і зазначити на них назви варн;
–
знайти у додатковій літературі відомості про чоловічий і
жіночий одяг індійців.
Додаток І
Зупинка І «Найдавніші культи»
Рудра Брахма
Сур’я Вішну
Яма Шіва
Індра
Варуна
Агні
Зупинка 2 «Буддизм»
«Якщо хтось кривдить хорошу і добру людину,
то до нього повернеться все зло, як пилюка, кинута проти вітру»
–
«Подібно до
того, як з купи квіток можна сплести багато вінків, так і людина, коли
народиться, може звершити багато добрих справ»
–
«Ніколи в цьому світі
ненависть не зупинити ненавистю»
–
«Якщо людина
зробила добро, нехай робить добро знову і знову, адже збільшувати добро – це
прекрасно»
Зупинка 3 «Варни
в Індії»
|
|||
|
|||
|
|
|
|
||||
|
|
||||
|
Зупинка 4 «Література в Індії»
«Рігведа» «Рамаяна»
«Магабгара»
Література
1.
Большая детская енциклопедия «Руссика». История древнего мира
/ Под ред.В.П.Бугромеева. – М.: Олма – Пресс, 1999.
2.
Гераскина Е.В., Налепин А.Л. Индия: Боги и генрои. – М.:
Торжок, 1995.
3.
Годер Г.И. Методическое пособие по истории древнего мира:
Пособие для учителя. – М.: Просвещение, 1988.
4.
Исторический атлас школьника. – М.: Изд-во ДИК: Дрофа,
1999.
5.
Лук’янов С.А. Украинская и зарубежная культура в схемах и
таблицях: Учеб. пособие. – Харьков, 2002.
6.
Міфи та легенди народів світу. Дитяча енциклопедія. – К.:
Махаон – Україна, 2007.
7.
Цивілізації Стародавнього світу. Дитяча енциклопедія. –
К.: Махаон – Україна, 2007.
УРОК
26
(Історія
України. Всесвітня Історія 6 клас)
Тема: Давній
Китай
Мета:
дати
уявлення про природно-географічні й кліматичні умови Китаю та його населення,
основні заняття та повсякденне життя; розвивати в учнів навички критичного
мислення.
Обладнання: Шалагінова
О., Шалагінов Б.
Історія стародавнього світу (К., 2006), атлас «Історія
стародавнього світу. 6 клас», наочність малюнки .
Поняття: Хуанхе, Янцзи,
«жовта ріка», «Піднебесна імперія», фарфор.
ХІД
УРОКУ
І. Організаційний момент.
Повідомлення
теми та мети уроку.
ІІ. Актуалізація
знань учнів.
Самостійна робота
(додаток) (до 10хв.), ключ – в, а, г, б
ІІІ. Вивчення
нового матеріалу
Розповідь учителя про природно-кліматичні особливості Китаю
супроводжується показом по карті.
Західна частина країни мало придатна для хліборобства. Зима там затяжна,
а літо коротке і спекотне. Опадів для зрошення теж не вистачало. Найбільш
сприятливим для заселення був Східний Китай, а саме Східно-Китайська рівнина.
Там течуть дві великі річки – Хуанхе і Янцзи. Вони беруть початок у
горах і впадають у море. Ці річки схожі на Тигр і Євфрат; вони дуже бурхливі,
несуть багато мулу і піску, часто несподівано розливаються. Через свій колір
річку Хуанхе називають Жовтою рікою. Північні вітри наносили туди зі степів
жовтий пил. Він осідав на берегах річки і за тисячоліття вкрив їх товстим
шаром. Під час дощів річка Хуанхе розливається. Затоплювалися цілі області,
знищувалися посіви. Часто Хуанхе змінювала русло. Після спаду води жителі
виявляли, що річки поблизу немає. І тоді вони змушені були переселятися слідом
за нею. Стародавні китайці називали Хуанхе "блукаючою рікою",
"лихом Китаю", "тією, що надриває серця", "рікою
тисячі бід". Проте ґрунти в долині річки Хуанхе були дуже родючими і легко
піддавалися обробітку мотикою і дерев'яним плугом. Це і притягувало сюди
населення.
У річці було багато риби, а в густих лісах, які в стародавні віки
вкривали більшу частину Китаю, – багато дичини. У районі річок Хуанхе і Янцзи
водилися в той час слони, носороги, буйволи, тигри, олені, антилопи, леопарди,
кабани, ведмеді, лисиці тощо. У горах Китаю було багато корисних копалин.
Запитання до учнів.
Які райони Китаю були найпридатнішими для проживання людини в давнину?
Результати можна оформити у вигляді
таблиці.
|
Західний Китай
|
Східний Китай
|
|
-
Розташований у межах Центральної Азії . Укритий високими нагір’ями й
гірськими хребтами, великими плоскогір’ями, пустелями й напівпустелями .
Клімат сухий,
дощі бувають рідко, часті посухи .
Зима затяжна, літо коротке і спекотне
- Малопридатні для землеробства
території
|
- Розташований у межах Східної
Азії. Більшість території займає
Велика Східнокитайська рівнина, якою течуть річки Янцзи і Хуанхе . М’який
клімат, багато опадів . Прибережна
зона відрізняється родючими ґрунтами.
- Сприятливі умови для хліборобства,
особливо у долині річки Хуанхе
|
Працюємо з підручником.
Робота в групах. Поділити клас на 6
груп, кожна група готує повідомлення на запропоновані теми:
1. Вірування стародавніх китайців.
2. Господарство китайців. Шовківництво.
3. Вирощування чаю. Винайдення фарфору.
4. Життя заможних китайців.
5. Життя селян.
6. Життя рабів.
Коментоване читання (С.117-118)
IV.
Завдання для закріплення матеріал
Закресліть
зайві слова.
На північному, південному сході Азії розташований
Китай. На сході,
заході Китаю височать гори Тибет, на півночі, півдні — пустеля Гобі. А зі
сходу, заходу Китай омивають води Тихого, Індійського океану.
V. Домашнє завдання
Опрацювати матеріал підручника §23 С.
109-114
УРОК
24
(Історія
України. Всесвітня Історія 6 клас)
Тема: Природа і
населення найдавнішої Індії
Мета:
познайомити
учнів з природно кліматичними умовами та
географічним положенням Індії; дати уявлення про найдавніші цивілізації долини
річки Інд; встановити зв’язок між природно-кліматичними умовами та заняттям
населення; формувати в учнів навички самостійної роботи та сприяти розвиткові у
них критичного мислення.
Тип уроку: засвоєння нових
знань та вмінь.
Обладнання: Шалагінова
О., Шалагінов Б.
Історія стародавнього світу (К., 2006), атлас «Історія
стародавнього світу. 6 клас», наочність малюнки .
Поняття: Інд, Ганг,
«джунглі», «Хараппська цивілізація», Мохенджо-Даро, «арії», «раджа», «імперія
Маур’їв».
ХІД
УРОКУ
І. Організаційний момент.
Повідомлення
теми та мети уроку.
ІІ. Актуалізація
знань учнів.
Вступне слово вчителя про Індію.
Завдання.
Спираючись на досвід вивчення історії
інших країн Стародавнього світу, поставте запитання до теми сьогоднішнього
уроку.
ІІІ. Вивчення
нового матеріалу
Працюємо з картою
1.За допомогою історичного атласа назвіть моря, що омивають береги
півострова Індостан.
2. Назвіть найбільші річки Індії.
3. Який гірський хребет міститься
на півночі Індії?
Розповідь учителя про природно-кліматичні умови Індії. Працюємо з
підручником.(С.105)
Прочитати текст про природні умови Індії та висловити своє припущення
про те, які райони і чому були освоєні людиною раніше.
Текст
За природними умовами землі Індії можна
поділити на три райони. Індська область (північно-західна частина півострова) з
долиною річки Інд і сусідніми гірськими районами. Тут переважно сухий клімат,
дощі випадають рідко, але Інд широко розливається і несе разом із своїми водами
на поля родючий мул.
Гангська
область (північно-східна частина
півострова) простягається вздовж
долини річки Ганг. У цій області з червня до вересня йдуть дощі. Розливами
Гангу наноситься родючий мул. Жаркий та вологий
клімат сприяє розвиткові
рослинності: ця область
була вкрита джунглями — густими лісами та чагарниками, в яких жили
слони, тигри, пантери, велика кількість птахів та змій.
Декан (Південна Індія) має складний
рельєф, тут нерегулярно випадають дощі й немає великих річок.
Бажаний результат: розуміння учнями того, що до появи залізних знарядь
найбільш сприятливими для життя була
Індська область за умови розвитку
іригаційного землеробства.
Учитель розповідає про Хараппську цивілізацію.
Перші поселення землеробів археологи виявили в низько гірських західних
районах долини Інду. Їх датують IV тис. до н. е. В середині III тис. до н. е.
такі поселення зарясніли вже по всій долині, причому окремі з них, як на той
час, можна вважати містами. Отож у Північно-Західній Індії склалася третя після
шумерської та єгипетської міська цивілізація епохи бронзи. Вчені називають її
по-різному: Індською, Протоіндійською, Хараппською, Доведійською. Географічний
ареал цієї цивілізації виходив далеко за межі Індської долини і майже вдвоє
перевищував сумарну територію Стародавньої Месопотамії та Стародавнього Єгипту,
приблизно дорівнював території сучасної Франції.
Основними вогнищами Індської цивілізації були міста Мохенджо-Даро та
Хараппа. Кожне з них займало площу близько 2,5 кв. км, мало потужну оборонну
стіну, у його дво- і триповерхових будинках загалом мешкало до 100 тис.
городян. У містах була цитадель, призначена, найімовірніше, для магістрату. В
цитаделі Мохенджо-Даро археологи виявили басейн площею понад 83 кв. м, що
використовувався для колективних обмивань, пов’язаних з культовою практикою
індійців, чи, можливо, для коронації царя, якого вони, на відміну від
європейців, не помазували на царство, а окроплювали. Неподалік від цього
басейну стояли громадські комори для зерна і щось схоже на залу чи ринок. Широкі
міські вулиці, як і в шумерських центрах, перетиналися під прямим кутом. Обабіч
вулиць тулилися крамниці та майстерні. Кожна багата садиба мала свою криницю,
криниці було вирито також на вулицях. Городяни обзавелись чималою кількістю
криниць, мабуть, у зв’язку з тим, що в їхньому релігійному житті важливу роль
відігравали ритуальні обмивання. У Мохенджо-Даро існувала найдосконаліша для
тієї доби система водопостачання та каналізації, яка мала колосальне значення в
умовах тепличного клімату, перенаселеності міста та загальної антисанітарії.
Майже в кожному будинку було обладнано душ і вбиральню (в Європі такого
комфорту не знали навіть короновані власники Версальського палацу, побудованого
чотирма тисячоліттями пізніше).
Прямих доказів існування в хараппських центрах державних інститутів
виявити не вдалося, проте індологи майже переконані в тому, що хараппське
суспільство мало державу, адже для когось призначалася міська цитадель, хтось
пильнував за правильною забудовою міської території та піклувався про її
благоустрій. Але яким конкретно був державний устрій хараппських міських общин?
Монархічним? Олігархічним? Республіканським? На це запитання відповіді досі
немає.
Хараппська цивілізація
існувала десь упродовж 2300—1700 рр. до н. е., а потім загинула, хоча й не
безслідно. Щодо причин її раптової загибелі висловлюються різні гіпотези.
Протягом тривалого часу індологи поділяли точку зору англійського археолога
М. Уїлера, згідно з якою хараппські міста стали жертвою нашестя
"арійських" племен. Це наукове припущення базувалося на знахідці в
Мохенджо-Даро, де виявлено 18 людських скелетів з явними слідами фізичних
пошкоджень. Однак згодом ці кістяки було датовано XVIII ст. до н. е.,
"арії" ж потрапили в Індію кількома століттями пізніше. До того ж, як
установили археологи, післяхараппські культурні нашарування в долині Інду майже
не відрізнялися від хараппських, тому навряд чи були "арійськими".
Нині індологи здебільшого вважають Хараппську цивілізацію жертвою спричиненої
нею ж самою (нераціональним веденням поливного землеробства та хижацьким
вирубуванням лісів) екологічної катастрофи. Останнім часом її загибель
пов’язують з епідемією малярії (ця гіпотеза базується на результатах
використання нових методів обстеження згадуваних 18 кістяків).
Хараппська цивілізація розквітла
тоді, коли інші райони Індостану ще жили в первісності. Після її загибелі
минуло більш як тисячоліття, перш ніж в Індії знову з’явилася цивілізація — вже
в іншому регіоні і в іншій історичній обстановці.
Працюємо з підручником.
Прочитати текст за підручником ( С. 105) і закінчити наведені речення.
1.
Мова арійських племен — __ .
2.
Вождя племені називали — __ .
3.
Магараджа — це __ .
4.
Основне заняття аріїв — __ .
Учитель розповідає про те, як утворилася
держава Маур’їв, її видатних правителів — Чандрагупту та Ашоку.
До VI ст. до н.е. північна Індія поділялася на безліч царств. З часом
одне з них – Магадха – швидко зміцнилося і розширилось.
Близько 330 р. до н.е. полководець Александр Македонський заволодів
усією західною Індією. Визвольний рух проти завойовників очолив Чандрагупта, з
роду Маур'їв. Він зруйнував побудовані Александром Македонським фортеці. З
часом Чандрагупта повернувся до Магадхи і захопив престол. Він був засновником
могутньої держави Маур'я. її столиця – місто Паталіпутра. Чандрагупті вдалося
об'єднати всю північну та центральну Індію.
Внук Чандрагупти Ашока підкорив сусідні царства у південній Індії.
Величезна держава Маур'я охоплювала майже всю Індію, за винятком найпівденнішої
її околиці. Індійські перекази приписують Ашоці велику будівничу діяльність,
розширення зрошувальних робіт і заснування в містах численних лікарень. Держава
була поділена на ряд великих областей, на чолі яких стояли члени царської
сім`ї. Таким чином, у середині III ст. до н.е. Індійська держава досягла
великої могутності та розквіту.
Ашока прагнув зробити населення своєї держави єдиним народом. Але такого
об'єднання царю не вдалося здійснити. Більшість індійців вважала себе членами
насамперед своїх племен, а вже потім – підданими царів Маур'я. Тому держава
Маур'я була недовговічною. Вже у II ст. до н.е. вона розпалася. Роздрібнена й знесилена
Індія стає здобиччю нових завойовників.
IV.
Завдання для закріплення матеріал
Проводиться
за запитаннями, поставленими самими учнями на початку уроку, підбиваються
підсумки.
V. Домашнє завдання
Опрацювати матеріал підручника §21-22 С.
93-103
УРОК
27
(Історія
України. Всесвітня Історія 6 клас)
Тема:
Давньокитайські імперії.
Мета:
познайомити
учнів з давньокитайськими імперіями; розвивати навички лекційного сприйняття
інформації; розвивати в учнів навички критичного мислення.
Обладнання: Шалагінова
О., Шалагінов Б.
Історія стародавнього світу (К., 2006), атлас «Історія
стародавнього світу. 6 клас», наочність малюнки .
Поняття: «династія»,
імператор, «Велика Китайська стіна»
Тип уроку: лекція
ХІД
УРОКУ
І. Організаційний момент.
Повідомлення
теми та мети уроку.
ІІ. Актуалізація
знань учнів.
Історичний
диктант.
1) На якому континенті розташований Китай?
(Азія)
2) Які великі річки протікають у Китаї? (Янцзи,
Хуанхе)
3) Яка пустеля розташована біля Китаю? (Гобі)
4) Які гори відгороджують Китай? (Тибет)
5) Якими були основні заняття китайців?
(Землеробство, скотарство,
ремесло)
6)Яку
міфічну тварину обожнювали стародавні китайці? (дракона)
7)
Як у давнину китайці називали свою країну? (Піднебесна імперія)
ІІІ. Вивчення
нового матеріалу
Розповідь учителя про створення китайської держави.
Перші поселення хліборобів з'явилися в долині Хуанхе в V тис. до н.е. Це
значно пізніше, ніж в Єгипті та Дворіччі. Причина цього – велика кількість
дощів та густі ліси, які вкривали землі Китаю у стародавні віки. Тому хлібороби
не боялися посухи, не поспішали освоювати долини та приборкувати течію
бурхливих річок. Перші легенди про китайських правителів, які будували канали
та дамби, відносяться до 2000 року до н.е. Міста і держави в Стародавньому
Китаї теж виникли порівняно пізно. У середині ІІ тис. до н.е. в середній течії
Хуанхе з'явилась держава Шан (за назвою панівного племені), сусідні племена
називали її Інь. Тому першу державу найчастіше називають Шан-Інь.
На чолі держави стояв верховний
правитель – ван. Він керував військовими походами, будівництвом каналів та
дамб, робив жертвоприношення (був головним жерцем). На початку польових робіт
він виходив у поле з золотою мотикою і проорював першу борозну. Потім звертався
до Неба з проханням дарувати сприятливий для врожаю сезон. Ван мусив рахуватися
з думкою народних зборів та ради старійшин.
Царство Шан-Інь було неміцним. Підкорені племена часто повставали,
кочівники робили спустошливі набіги. Наприкінці ІІ тис. до н.е. держава Шан-Інь
прийшла в занепад, і близько 1000 року до н.е. її завоювали західні кочівники –
чжоу.
Чжоу були скотарями та хліборобами і
вели напівкочовий спосіб життя (подібно до аріїв). Захопивши землі Шан, вони
заснували свою державу – Чжоу.
Спочатку життя людей у царстві Чжоу мало відрізнялося від їх життя в
період Шан-Інь. Поступово освоювались нові землі, будувались міста. У VI-V ст.
до н.е. китайці навчилися добувати й обробляти залізо. Завдяки використанню
залізних знарядь праці стало можливим освоєння нових, далеких від річок земель.
Було вирубано і спалено під ріллю густі ліси, що вкривали долини річок Янцзи.
Населення осушувало місцеві болота. Цей наступ на природу привів до небажаних
наслідків. Винищення лісів потягло за собою посилення руйнівної сили бурхливих
річкових потоків. Хуанхе перетворилася у справжнє лихо для китайських
хліборобів. Китайцям довелося споруджувати дамби, які захищали рівнини від
повеней, викопувати канали для зрошення полів.
Завдяки залізним знаряддям оранка стає глибшою, поліпшується техніка
обробітку полів. У цей період починається застосовування добрив. Вища
врожайність полів привела до загального процвітання країни. Високого розвитку
набувають садівництво, городництво. У містах і степових районах країни успішно
розвивається скотарство.
Дальшого розвитку набуває ремесло, особливо виготовлення шовкових тканин
і виробів, у цей період пожвавішала торгівля. У VI ст. до н.е. з'явилися вже
металеві гроші.
Правителі областей з часом дедалі більше перетворювались із царських
намісників на самостійних царьків. Деякі з них стали могутнішими, ніж цар, який
насправді розпоряджався лише на невеликій території навколо столиці. Згодом
держава розпалася на декілька царств, які воювали між собою.
IV і III ст. до н.е.
називають в історії Китаю часом "Воюючих царств" (Чжан Го). Війни
були такими тривалими і кровопролитними, що, як зазначають документи, в них
гинули цілі армії та безліч мирного населення. За панування в країні боролися
головним чином правителі семи найбільших областей.
Імперія
Цінь
У 246 р. до н.е. ціньським правителем стає царевич Ін Чжен. За допомогою
досвідчених радників і воєначальників
він створив величезну добре навчену і озброєну армію. Завдяки цьому Ін Чжену до
221 р.до н.е. вдалося у кровопролитних війнах розбити поодинці решту китайських
царств і об’єднати увесь Китай під своєю владою. З цього моменту почала своє
існування єдина загальнокитайська імперія Цінь. Спеціальним указом Ін Чжен був
проголошений Цінь Шіхуанді – "Першим володарем" – імператором
династії Цінь. Він оголосив, що його син буде "Другим володарем
Цінь", а далі піде третій і так десятки тисяч інших його спадкоємців. Щоб
знищити саму згадку про колишні царства, було ліквідовано кордони та самі,
назви колишніх царств. Територія держави була поділена на тридцять шість
областей на чолі з намісниками. Все населення Піднебесної, яке раніше ділилося
на цінців, вейців, чусців і т.д., отримало назву "чорноголові".
Спеціальним указом імператора вся зброя в піднебесній була вилучена у
населення. Всі піддані віднині повинні були користуватися єдиною монетою і
мірами ваги, мати єдині закони і стиль письма.
Незабаром після створення імперії Цінь Шіхуан-ді мобілізував 500-тисячну
армію і розпочав походи проти сусідніх країн. До Китайської держави були
приєднані великі області на півночі, заході та півдні країни, населені
некитайськими народностями.
Щоб захистити країну від спустошливих набігів кочівників, імператор
почав будівництво Великої Китайської стіни. ЇЇ будували з утрамбованої землі,
цегли та кам'яних брил.
Китайський народ склав похмурі легенди про це. Будівництво велося силами
трьохсоттисячної армії. На допомогу їй було кинуто велику кількість засуджених
злочинців, державних рабів і вільних общинників, які відбували трудову
повинність. Багато людей загинуло від виснаження і непосильної праці.Їх
заривали тут же, біля стіни. Це – "найдовше кладовище у світі". Однак
не бачена в історії світового будівництва споруда була завершена.
Цікаво
знати
Велика Китайська стіна простяглася на тисячі кілометрів (6 450 км).
Висота стіни досягала від 6,5 до 10 м, ширина 5,4 м, щоб на ній могли
роз'їхатися дві зустрічні колісниці, в стіні є оглядові щілини та бійниці.
Через кожні 2,5-З км розташовувались підвищення для сторожової вежі. Внизу у
вежі жили воїни, а на верхньому поверсі вони несли свою службу. У них
напоготові лежав хмиз для вогню. Якщо воїни помічали небезпеку, вони відразу
розпалювали багаття. На сусідніх вежах, побачивши цей знак, теж підпалювали
хмиз. Так сигнал надходив туди, де у повній бойовій готовності знаходився
великий загін. Він відразу поспішав на допомогу.
Надзвичайна жорстокість Цінь Шіхуан-ді
зробила його ім'я ненависним у країні. У народі ходила приказка: "Епан,
Епан! Здохни Цінь Шіхуан!" За найменшу провину людину били по п'ятах
бамбуковою палицею чи відрізували ніс. Якщо злочин здавався більш серйозним,
могли стратити, живцем зварити в казані.
За провину однієї людини карали всіх його родичів, а також декілька
сусідських сімей.
Вчених імператор у душі глибоко зневажав і ненавидів. Тисячі вчених були
кинуті на каторжне будівництво Великої Китайської стіни, а 460 учених були
живцем закопані.
Цінь Шіхуан-ді дуже боявся змов. Він ночував то в одному палаці, то в
іншому, щоб ніхто не знав, де він.
У 210 р. до н.е. Цінь Шіхуан-ді помер. Наступним імператором став його
молодший син. Він, як і його батько, боявся змов і розпочав своє правління зі
страти своїх братів, сестер і знаменитих полководців. Тим часом становище
народу погіршувалось. Люди масово вмирали з голоду, з відчаю заподіювали собі
смерть. Терпінню народу прийшов кінець. Озброївшись палицями і мотиками, люди
зібрались у загони. На придушення повстань кинули армію, але багато воїнів
переходило на бік повстанців. "Усі чотири сторони світу збунтувалися проти
династії Цінь", – писав історик. Переляканий імператор наклав на себе
руки. Не вдалося спадкоємцям Цінь Шіхуан-ді правити "десятки тисяч
поколінь". Ціньська династія проіснувала лише 14 років. У 207 р. до н.е.
народ скинув ненависних гнобителів. Новим правителям довелось піти на поступки
народу, полегшити його становище.
Імперія
Хань
Династія Хань прийшла до влади в результаті народних повстань. Одним із
вождів був сільський староста Лю Ван. У 207 р. до н.е. він скинув останнього
представника династії Цінь і заснував
нову династію Хань, яка правила Китаєм з 207 р. до н.е. до 220 р. н.е.
Серед помічників Лю Бана було багато вчених. За їх порадою, китайський
правитель пішов на деякі поступки народу. Спершу він відмінив криваві ціньські
закони, припинив великі будівництва, які розорювали країну. Було звільнено
безліч людей, яких перетворили у рабів за борги та злочини. Для селян Лю Бан
зменшив у 20 разів розмір земельного податку. Народу було роздано заповідні
ліси, парки та водоймища ціньських правителів.
Китайські імператори вважали, що всі навколишні народи повинні їм
підкорятися. Як тільки династія Хань зміцніла, її правителі почали
завойовницькі війни проти степових кочівників – гунів, а також проти гірських
племен Індокитаю. Звичайно ці війни завершувались перемогою Китаю і
пограбуванням завойованих земель. Під час одного з завойовницьких походів
китайське військо досягло Фергани (місто в Середній Азії). У ІІ ст. до н.е. був
прокладений шлях з Китаю через Середню Азію та Персію до Середземного моря,
який згодом дістав назву Великого Шовкового шляху. Цим шляхом з Китаю на Захід
шовк, порцеляна та інші ремісничі вироби високої якості. У зворотному напрямку
завозилися коні, шерстяні вироби, пурпурові тканини, скло, ювелірні вироби.
Завдяки цьому шляху в Китай було завезено люцерну, квасолю, гранат,
виноград, горіх, шафран.
Однак проведення широких завойовницьких походів вимагало великих коштів.
Податки і повинності досягли величезних розмірів. Подушний податок стягувався
навіть з дітей і стариків. Це викликало масові випадки в бідняцьких сім'ях
вбивства немовлят, хворих та стариків. Від непосильних податків багато селян
тікало в ліси та гори і займалось розбоєм. У країні часто спалахували стихійні
народні бунти.
У 8 р. н.е. владу в Китаї силою захопив Ван Ман. Він пообіцяв народу
повернення до давно минулих часів „Золотого віку”, коли не було ні багатих, ні
бідних.
Проте реформи Ван Мана зазнали невдачі. "Усе вийшло навпаки, ніж
думав китайський правитель". Продукти й товари зникли з базарів. Різко
зросли ціни (рис подорожчав у 50 разів). Зросли спекуляція та карбування
фальшивих монет. Були збільшені податки.
Повстання
"Червонобрових"
У 18 р. н.е. через неврожай основні райони Китаю спіткав голод. У країні
почалися заворушення. У голоді звинувачували Ван Мана. Незабаром ці заворушення
переросли в могутнє повстання, яке охопило всю країну. Вождь повстанців
готуючись до головного бою, наказав своїм воїнам пофарбувати брови в червоний
колір, щоб відрізнити своїх від військ Ван Мана. Тому це повстання отримало
назву "Чімей", тобто "Червонобрових".
У 23 р. н.е. повстанці заволоділи столицею царства Хань. Ван Мана було
вбито. Увесь його рід повстанці вирізали. Імператором оголосили одного з
потомків династії Хань. Проте "Червоноброві" не змирилися з цим і
вбили його. Вони обрали царем бідного пастуха. Тим часом на сході Китаю
імператором був проголошений ще один представник династії Хань.
Між повстанцями та військами імператора боротьба тривала більш двох
років. "Червоноброві" зазнали поразки, і повстання було жорстоко
придушене. У цьому повстанні загинула велика кількість населення Китаю.
Повстання
"Жовтих пов'язок" і падіння династії Хань
У 184 р. н.е. в Китаї спалахнуло велике селянське повстання. На його
чолі стояли три брати ченці Чжан. Вони закликали скинути царство гноблення та
побудувати "Жовте царство справедливості". Брати Чжан були популярні
в народі, і їх дуже поважали. Вони були оголошені народ ними героями. Повстанці
пов'язували свої голови жовтими пов'язками на знак боротьби за встановлення
"Жовтого царства справедливості". Тому це повстання ввійшло в історію
під назвою повстання "Жовтих пов'язок". Воно охопило майже всю східну
частину Китаю. Війська повстанців брали штурмом міста, спустошували склади и
приватні володіння, відпускали на волю в'язнів та рабів.
Цар кинув проти повстанців добірне військо, яке було навербоване
переважно з кочівників. Це військо не знало, що таке милосердя. Царські воїни в
крові потопили повстання. На знак перемоги біля головних воріт столиці була
складена величезна гора з сотні тисяч відрубаних голів повстанців.
Між переможцями розпочався поділ влади.
Їхні міжусобиці завершилися загибеллю (крахом) Ханьської імперії. У 220 р. н.е.
вона розпалася на три царства.
IV.
Завдання для закріплення матеріал
Опрацювати запитання:
1)
Яка імперія утворилася в Китаї в 221 році до н. е.? (Імперія Цінь)
2)
Хто очолив імперію Цінь? (Цінь Шіхуанді)
3)
Що почали будувати для захисту від кочовиків? (Велику Китайську
стіну)
4)
Коли помер Цінь Шіхуанді? (У 210 році до н. е.)
5) Яка подія призвела до зникнення
імперії Цінь? (Повстання)
6) Яка імперія прийшла на зміну імперії
Цінь? (Імперія Хань)
7) Який торговельний шлях поєднував
Китай з іншими країнами? (Великий шовковий шлях)
8) Як називалося повстання 18 — 28 років
н. е.? (Повстання «червоно-брових»)
9) Як називалося повстання, яке
розпочалося в 184 році? (Повстання
«жовтих пов’язок»)
V. Домашнє завдання
Опрацювати матеріал підручника §25 С.
119-123
УРОК 28
(Історія
України. Всесвітня Історія 6 клас)
Тема: Культура
Давнього Китаю.
Мета: дати уявлення учням про релігію
та культуру Давнього Китаю, наукові досягнення китайців; розглянути особливості
виникнення релігій у Китаї, усвідомити важливість китайських винаходів;
розвивати вміння порівнювати історичну інформацію, висловлювати власну думку,
розвивати навички критичного мислення.
Обладнання: Шалагінова
О., Шалагінов Б.
Історія стародавнього світу (К., 2006), атлас «Історія
стародавнього світу. 6 клас», наочність малюнки .
Поняття: конфуціанство,
даосизм, папір, порох, компас, сейсмограф.
Тип уроку: засвоєння нових
знань та вмінь.
ХІД УРОКУ
І.
Організаційний момент.
Повідомлення
теми та мети уроку.
ІІ. Актуалізація знань учнів.
Історичний диктант.
1) Яка імперія утворилася в Китаї в 221 році до
н. е.? (Імперія Цінь)
2) Хто очолив імперію Цінь? (Цінь Шіхуанді)
3) Що почали будувати для захисту від кочовиків?
(Велику Китайську стіну)
4) Коли помер Цінь Шіхуанді? (У 210 році до н.
е.)
5)
Яка подія призвела до зникнення імперії Цінь? (Повстання)
6)
Яка імперія прийшла на зміну імперії Цінь? (Імперія Хань)
7)
Який торговельний шлях поєднував Китай з іншими країнами? (Великий шовковий
шлях)
8)
Яка релігія стала державною в імперії Хань? (Конфуціанство)
9)
Як називалося повстання 18 — 28 років н. е.? (Повстання «червонобрових»)
10)
Як називалося повстання, яке розпочалося в 184 році? (Повстання «жовтих
пов’язок»)
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Розповідь
учителя про розвиток філософських знань у Давньому Китаї.
Працюємо
з поняттями
Філософія (від грец. — любов до
мудрості)
— наука про найбільш загальні закони розвитку природи, суспільства та мислення.
Конфуціанство — філософське
вчення, згодом — релігія, яка оголошувала владу правителя священною, а розподіл
людей на вищих і нижчих — загальним законом справедливості.
Даосизм — філософське
вчення, згодом — релігія, яка розглядала світ як єдине ціле. допомагала
імператорові управляти суспільством.
Працюємо
з підручником.
Прочитати
текст підручника (С. 125–126 ) про конфуціанство та даосизм, відповісти на
запитання.
1. Яким чином, на думку Конфуція, люди можуть
стати кращими?
2. У чому Конфуцій бачив обов’язок людей?
(Відповідь одним реченням)
3. З якими ідеями даосизму ви погоджуєтесь, а з
якими — ні?
Працюємо
з таблицею. Наведені твердження розподілити по відповідних колонках.
|
Конфуціанство
|
Даосизм
|
|
|
|
1. Вчення розвинуло ідею про можливість досягти
фізичного безсмертя, злитися з природою.
2. Засновник Кун Цзи.
3. Засновник Лао Цзи.
4. Найвища
чеснота — покірність. Молоді
мають коритися старшим.
5. Шанувалися традиції у сім’ї, виховання
людини.
6. У вченні втілено думки про життя людини
відповідно до законів природи.
Розповідь учителя
про особливості релігійних
вірувань китайців.
Працюємо
з таблицею
Заповніть
порівняльну таблицю «Виникнення писемності».
|
Запитання для
порівняння
|
Єгипет
|
Межиріччя
|
Фінікія
|
Китай
|
|
Характер
писемності
|
Ієрогліфи
|
Клинопис
|
Звукове
(абетка
з
22 приголосних)
|
Ієрогліфи
(18
тисяч)
|
|
Матеріал,
який
використовували
для письма
|
Камінь,
папірус
|
Глиняні
таблички
|
Папірус
|
Кістка,
шовк,
папір
|
Працюємо
з історичним текстом.
Текст
...Китайці вивчали рух сонця, місяця і
п’яти планет, створили карту зоряного неба, позначивши на ній близько 2 500
зірок (саме стільки бачить людина неозброєним оком), дали назву 28 сузір’ям,
створили календар, описали темні плями на Сонці, польоти комет.
Китайці... винайшли голкотерапію,
знеболювання. Вони готували і застосовували 2000 видів ліків. Вони ж винайшли
компас. Сима Цяня називають «батьком китайської історії». Він написав 130-томну
історію Китаю. Уперше в Китаї було обчислено число π, що дорівнює 3,14. у
математичному трактаті І ст. до н. е. було наведено приклади з ненатуральними
числами.
• Назвіть, яких успіхів досягли китайці в
математиці. Астрономії? Медицині? Географії? Історії?
IV. Завдання для закріплення матеріал
Вставте
пропущені слова.
У Китаї виникло декілька релігій.
Найбільшого поширення набули дві з них. Засновником однієї ... (конфуціанства)
вважають мандрівного проповідника Кунцзи, латинською мовою — ... (Конфуцій).
Іншу релігію ... (даосизм) пов’язують з
ім’ям ... (Лао Цзи). Китайське письмо складалося з ... (ієрогліфів), яких було
... (декілька тисяч). Спочатку писали на ... (бамбукових дощечках, шовку), а
пізніше китайці винайшли ... (папір).
Для орієнтування в морі винайшли ...
(компас). Великим досягненням вважається винахід вибухової речовини — ...
(пороху). Гордістю і таємницею Китаю був матеріал — ... (шовк). На його честь
навіть назвали торговельний шлях із Китаю — ... (Великий шовковий шлях).
V.
Домашнє завдання
Опрацювати
матеріал підручника §26 С. 123-127
Немає коментарів:
Дописати коментар