конспекти уроків 7 клас

РУСЬ Україна

У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІ –ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІІІ ст.

                  

 система уроків з

                      історії України,

                                                           7 клас

                                          Вчитель

Колацька  С.М.

Історія України

7 клас

 Русь України у другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.

Урок № 1

Тема: Київська Русь за наступників Ярослава

Мета: формувати в учнів уявлення про внутрішнє і зовнішньополітичне становище Київської Русі після смерті Ярослава  Мудрого за правління Ярославичів; розвивати в учнів уміння працювати з джерелами інформації, аналізувати їх, узагальнювати фактичний матеріал, робити висновки, давати характеристику історичним діячам; сприяти патріотичному вихованню учнів.

Обладнання: карта, картки з джерелами інформації, портрети князів.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

         Метод  «Продовжити речення»

         Ярослав:

Завершив…

Розгромив…

Побудував…

Видав…

Заснував…

Посилив…

Поширив…

Уклав…

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

 Метод «Мозковий штурм»

1)    Який заповіт залишив Ярослав Мудрий своїм дітям?

2)    Чим він аргументував заклик до своїх синів жити в злагоді?

3)    Як Ярослав Мудрий розподілив землі між своїми синами?

ІV. Сприйняття та усвідомлення  навчального матеріалу

1.     Правління Ярославичів

Розповідь учителя (Розповідає про те, як Ярослав спробував запобігти міжусобній боротьбі, застосувавши принцип старшинства; звертає увагу учнів на схему).

Ярослав

Ізяслав                          Святослав                     Всеволод

Робота в групах (клас об’єднується в  4 групи, кожна отримує завдання «Охарактеризувати правління: І група – Ізяслава, ІІ група – Святослава, ІІІ група – Всеволода, ІV група – Святополка»).

Під час презентації результатів своєї роботи учні складають таблицю

Ім’я князя та роки правління	Характеристика
Ізяслав Ярославович
Святослав Ярославович
Всеволод Ярославович
Святополк Ізяславович

Робота з формування понять: половці, торки, міжусобні війни

              Завдання для учнів

1) Яким було становище руських земель після смерті Ярослава?

2)   Порівняйте принцип престолонаслідування, який заповів Ярослав Мудрий і вотчиний принцип його внуків

(/ спільне/                     /відмінне/)

3)    Спробуйте назвати причини міжусобних війн

Учні записують причини у зошит під контролем вчителя

А)  Повстання киян 1068 рік

Робота в парах, опрацювання історичного джерела

«Коли ж Ізяслав із Всеволодом прийшов до Києва, а Святослав до Чернігова, то люди київські прибігли до Києва і вчинили віче на торговищі і скзали, пославши послів до князя: «Особо половці розсипались по землі. Дайно, кніхе, оружжя і коней, і ми ще поб’ємося з ними». Та не послухав цього князь, а люди зняли крик і пішли до поруба Всеславового. Люди ж висікли Всеслава з поруба в п’ятнадцятий день вересня і поставили його князем посеред княжого двора. Ізяслав же втік у ляхи…»

       Завдання до документу:

1)    Назвіть причини повстання 1068 року в Києві

2)    Визначте наслідки та значення повстання.

Б)  Любецький з’їзд князів

Робота в парах

Учні опрацьовують історичне джерело (підручник . Історія України – 7 клас. Свідерській Ю.Ю., Ладиченко Т.В., Романишин Н.Ю.) – стор. 105.

Завдання до документу

1)    З якою метою був скликаний з’їзд князів у Любечі?

2)    Яке рішення було прийняте на з’їзді?

3)    Чим були закріплені постанови з’їзду

Завдання для учнів

–         проаналізуйте, чи виконав Любецький з’їзд  основне своє завдання:?

–         Спрогнозуйте, які були наслідки з’їзду.

У. Узагальнення та  систематизація знань

Фронтальне опитування за запитаннями у підручнику (підручник . Історія України – 7 клас. Свідерській Ю.Ю., Ладиченко Т.В., Романишин Н.Ю.) – стор. 107.

УІ. Підсумки уроку

Узагальнення вчителем відповідей учнів. Оцінювання учнів.

Метод «Мікрофон»

Що найбільше сподобалось на уроці.

УІІ. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф у підручнику

Підготувати історичну довідку про Володимира Мономаха і Мстислава Володимировича.

 Урок № 2

Тема: Русь Україна за Володимира Мономаха і Мстислава Володимировича.

Мета: охарактеризувати процес посилення великокнязівської влади за Володимира Мономаха та довести, що за його правління Київська Русь зазнає періоду піднесення; визначити причини і наслідки політичної роздрібпеності; розвивати в учнів уміння давати характеристику історичному діячу. Визначити його місце в історичному процесі, аналізувати матеріал. Робити висновки, працювати з джерелами інформації; переконати учнів у силі згуртованості та єдності на прикладі діяльності Володимира Мономаха; виховувати почуття поваги до минулого.

Обладнання: карта, картки з джерелами інформації, портрети князів.

Тип уроку: урок комбінований

                                                    Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Метод «Бліцопитування»

1)    Дайте визначення  поняття «міжусобні війни»

2)     Назвіть причини розгортання міжусобиць у Київській Русі після смерті Ярослава Мудрого.

3)    Що таке « союз трьох Ярославичів»? З якою метою він був створений?

4)    Що вам відомо про події 1068р. в Києві?

5)    Яка подія відбулася у 1097р.? Що вам про неї відомо?

6)     Які рішення були прийняті на зۥїзді у Любечі?

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Завдання для учнів

1)    Назвіть відомі вам факти з життя Володимира Мономаха.

          2)  Висловіть припущення щодо того, чому після смерті свого батька, він відмовився посісти київський престол?

ІV. Мотивація навчальної діяльності.

           Завдання учням

         - Поставте запитання до теми уроку.

         - Запишіть їх у зошит. Прочитайте.

( Учитель записує пропозиції учнів на дошці, наголошуючи, що дати відповіді на поставлені запитання – мета уроку.)

V. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу.

Проблемне питання. Чому, на вашу думку,  така велика держава, як Київська Русь, розпалась на окремі князівства?

  1. Внутрішня та зовнішня політика Володимира Мономаха.

Заслуховується історична довідка про Володимира Мономаха.

Учитель зачитує уривок із «Лтопису Руського» про прихід Мономаха до влади.

Метод «Мозковий штурм»

1)    Про які події говориться у джерелі?

2)     Чому кияни вирішили звернутися по допомогу до Володимира Мономаха?

Розповідь учителя , за якою учні складають тезисну характеристику правління князя.

Учні зачитують тези.

Завдання для учнів

Зробіть висновки,щодо зовнішньої та внутрішньої політики  Ярослава Мудрого та Володимира мономаха. Визначіть спільне та відмінне.

	Спільне	Відмінне
Ярослав Мудрий
Володимир Мономах

Робота в парах

Робота з історичним джерелом

( Учні опрацьовують документ «З «Повчання дітям» Володимира Мономаха»)

Запитання до документу:

1)    Яку чесноту князя найчастіше згадує автор?

2)     Як цей документ характеризує князя, як державного діяча?

3)     Що у Мономаховому Повчанні не втратило значення й сьогодні?

2.     Правління Мстислава Володимировича.

Питання розглядається шляхом читання учнями відповідного тексту у підручнику.

Учні дають відповідь на запитання:

1)    Назвіть напрямки зовнішньої та внутрішньої політики князя.

2)    Чи дотримувався Мстислав політики свого батька?

3)     Чому Мстислава вважають останнім князем доби Київської Русі, коли  Київ відігравав роль центру руських земель?

4)    Поява удільних князівств

Вчитель зачитує слова з літопису «1132-і роздерлася вся Руська земля…»

Метод  «Мікрофон»

Учні називають причини роздрібленості Київської Русі.

Завдання: Запишіть причини у зошити. Які з них .на вашу думку, були головними?

Спрогнозуйте наслідки феодальної роздрібленості.

Запишіть у зошит позитивні та негативні наслідки.                                                                  

Метод «Займи позицію»: процес роздрібленості – явище:

А) позитивне;                           Б) негативне;

               Г) не визначився

Робота з формування поняття: «феодальна роздрібленість»,  «федеративна держава», «республіка»

VІ. Узагальнення та систематизація знань.

  Аналітична бесіда:

1)    Визначте наслідки роздрібленості Київської Русі (негативні та позитивні).

2)    Чому київські князі були прихильниками єдності Русі?

3)     Чи можна було, на вашу думку, запобігти роздрібленості Київської Русі? Доведіть це.

4)    Чому сучасні історики стверджують, що Київська Русь не розпалася, а лише змінила форму державного устрою?

VІI. Підсумки  уроку

     Узагальнення відповідей учнів, оцінювання.

VІІI. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф  підручника.

Письмове завдання: Написати міні-твір на тему: «Період роздрібленості  – прогрес чи регрес в історії України?»

         

    

                                               Урок № 3

Тема: Політичний і соціально-економічний розвиток Київського, Чернігово-Сіверського та Переяславського князівств в середині ХІІ – в першій половині ХІІІ ст.

Мета: визначити особливості політичного і соціально-економічного розвитку Київського, Чернігово-Сіверського та Переяславського князівств в середині ХІІ – в першій половині ХІІІ ст.; розвивати в учнів навички дослідницької роботи, роботи в групах, із картою, джерелами інформації, уміння аналізувати матеріал, виділяти головне й другорядне, робити висновки та узагальнення; виховувати в учнів усвідомлення почуття єдності на прикладах розвитку князівств.

Обладнання: карта, контурні карти, картки з джерелами

 Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

1. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація  опорних знань

    Бліц-опитування

1)    Коли помер князь Святополк?

2)    Яка подія стала приводом до повстання в Києві?

3)    Хто взяв участь у повстанні в 1113 році?

4)    Ким була мати Володимира Всеволодовича (Мономаха)?

5)    Володарем якого князівства був Володимир Мономах до приходу на київський престол?

6)    Які землі об’єднав Володимир Мономах?

7)    Скільки великих походів здійснив Володимир Мономах на половців?

8)    Як називається додаток до «Руської правди»?

9)    В якому віці помер Володимир Мономах?

10)           Що він заповідав своїм синам:

11)           Хто зайняв київський престол після смерті Мономаха?

12)           Роки правління Мстислава.

13)           Як закінчились походи Мстислава на половців?

14)           Основне завдання Мстислава у внутрішній політиці

15)           Як здійснювалася зовнішня політика за Мстислава?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Метод «Мікрофон»

–       Що вам відомо з записаної теми?

–       Що ми будемо розглядати на сьогоднішньому уроці?

(Учитель підводить підсумки відповідей учнів і формулює мотив уроку).

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

         Проблемне запитання

Політична роздрібленість Київської Русі це – рух уперед або прогрес, чи рух назад, або регрес?

Робота в групах

Клас об’єднується в  4 групи (учні користуються текстом підручника та інформаційними картками).

Завдання: І група – характеризує політичний та соціально-економічний розвиток Київського князівства;

ІІ група – Чернігово-Сіверського;

ІІІ група – Переяславського;

ІV група – Які події відображені  в «Слові о полку Ігоревім»? В чому автор вбачає головну причину розорення Русі? В чому автор бачить вихід з становища?

Назва князівства	Місце розташування	Політичний центр	Племінний склад	Князівські дистанції	Особливості економічного розвитку
Київське
Переяславське
Чернігово-Сіверське

         Під час презентації відповідей учні складають таблицю

Робота з картою

Позначте на контурній карті дані князівства та найбільші торгово-ремісничі центри.

V. Узагальнення та систематизація знань

         Учні відповідають на проблемне запитання, поставлене на початку уроку.

         Метод «Мікрофон»

–       яке з названих удільних князівств могло б стати осередком майбутньої держави? Відповідь обґрунтуйте.

VІ. Підсумки уроку

         Узагальнення відповідей учнів. Оцінювання.

VІІ. Домашнє завдання.

         Опрацювати відповідний параграф підручника. Підготувати повідомлення про Ярослава Осмомисла та Володимира.

                                                     Урок № 4

Тема: Політичний і соціально-економічний розвиток Галицького і Волинського князівств.

Мета: охарактеризувати політичний і соціально-економічний розвиток Галицького та Волинського князівств; розвивати в учнів уміння аналізувати історичні факти, працювати з картою та документами, визначати місце особистості в історичному процесі, виховувати в учнів національно-патріотичні почуття.

Обладнання: карта, картки з джерелами інформації, портрети Володимира та Ярослава  Осмомисла.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

         Метод «Бліц-опитування по ланцюжку» (Перший учень ставить коротке питання другому. Другий – третьому, і т.д.)

         Метод «Доповни речення»:

–       У Чернігові було побудовано один з кращих соборів Давньої Русі…

–       Михайлівська та Благовіщенська церкви були озболнеі…, …, …., що свідчило про високу майстерність тамтешніх майстрів.

Робота з картою.

     Назвіть і покажіть на карті 5 удільних князівств. Назвіть центри цих князівств.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Завдання учням

–       За аналогією з характеристикою удільних князівств, історію яких ми вивчали на попередньому уроці, складіть план розгляду нового матеріалу.

(учні під керівництвом вчителя записують план нового матеріалу у зошити).

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Проблемне запитання

–       Чи був період роздрібленості для Галицький і Волинських земель часом економічного та культурного розвитку:?

1.     Галицька та Волинські земпі.

Розповідь учителя (Під час розповіді про економічний розвиток Галицьких і Волинських земель, учні складають порівняльну таблицю)

Назва князівства	Галицьке	Волинське
Відмінне
Спільне

Завдання для учнів

–       Чому галицькі бояри були наймогутніші серед усіх руських бояр?

–       Як ви вважаєте, яке із цих князівств першим відокремилось від Київської Русі? Чому?

Робота з картою.

         Замалюйте на контурній карті територію Галицького і Волинського князівств. Позначте сусідні держави.

2.     Правління Володимира та Ярослава Осмомисла

Заслуховуються повідомлення учнів про Володимира та Ярослава Осмомисла або демонструється слайдові презентація.

Робота в парах.

Завдання учням:

Користуючись текстом підручника та додатковими джерелами інформації, визначте основні напрямки зовнішньої та внутрішньої політики Ярослава Осмомисла та Володимира (учні завдання виконують у вигляді таблиці або схеми; учитель найкращі роботи демонструє на дошці).

Завдання для учнів

–       Пригадайте, що говориться про Ярослава Осмомисла у «Слові о полку Ігоревім»? Як ви це розумієте?

–       Поміркуйте, що спільного між Ярославом Осмомислом і Ярославом Мудрим?

V. Узагальнення і систематизація знань.

Тест-самоперевірка (Учні дають відповідь «так» або «ні»; обмінюються роботами)

1)    На Волині утвердилась династія Мономаховичів Ізяславовичів?

2)    Місто Волинь розташоване на річці Буг?

3)    Місто Холм – це місто Галицького князівства:

4)    Ярослав Осмомисл переніс столицю з Перемишля до Галича?

5)    Успенський собор побудований на горі Крилос?

6)    Ярослав Осмомисл об’єднав Галицькі землі в одне князівство?

Учні відповідають на проблемне запитання, поставлене на початку уроку.

VІ. Підсумки уроку

     Узагальнення знань учнів. Оцінювання.

VІІ. Домашнє завдання.

     Опрацювати відповідний параграф підручника. Кожній групі підготувати конкретне завдання за темою «Культура Київської Русі періоду роздрібленості»

                        (Клас об’єднується  в  три групи)

Урок №5

Тема: Культура  Русі-України періоду політичної роздрібленості (друга п. ХХІ – перша п. ХХІІ ст.)

Мета: дати характеристику стану розвитку окремих сфер культури і описати видатні пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва; розвивати вміння учнів працювати з історичними джерелами; формувати навички самостійної роботи розвитку критичного мислення; виховувати естетичні смаки, почуття гордості за успіхи та досягнення наших предків в галузі культури.

Обладнання: карта, ілюстрації, фрагменти творів.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

1.     Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

     Бесіда:

1)    Що ви розумієте під поняттям «культура»?

2)    Що таке матеріальна і духовна культура?

3)    В яких історичних умовах розвивалася культура Київської Русі?

4)    Пригадайте культурні здобутки Київської Русі в Х – першій половині ХІ століття.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

     1. Слово вчителя. Сьогодні на уроці ми дізнаємось про досягнення в галузі культури  Київської Русі  періоду роздрібленості. У кінці уроку ви маєте відповісти на запитання, що записане на дошці. «Що зумовило високий рівень розвитку Київської Русі».

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу.

     Один учень із групи презентує дослідницьку роботу.

Перша група – характеризує розвиток освіти та науки;

Друга група – характеризує літературу та книжні пам’ятки;

Третя група – архітектуру та мистецтво.

     (учні можуть демонструвати слайдові презентації).

Колективна робота.

     Учні заповнюють таблицю «Культурні здобутки Київської Русі в кінці ХІ – першій половині ХІІ століття».

	Основні здобутки
Освіта
Наука
Архітектура
Мистецтво

Робота з картою.

     Позначте на карті міста удільних князівств, які стали осередками освіти та науки.

2.     Київська Русь в історії Європи.

Метод «Дерево рішень»

–       назвіть факти з історії Київської Русі, якими можна було б визначити її місце і роль в історії Європи?

–       Об’єднайте чинники, що мали позитивний і негативний вплив.

V. Узагальнення та систематизація знаь

         Метод «Картинна галерея» (Учитель демонструє ілюстрації, учні називають, що на них зображено).

VІ. Підсумки уроку

         Узагальнення знань учнів, оцінювання.

VІІ. Домашнє завдання.

         Підготуватись до уроку за темою «Київська Русь у другій половині ХІ століття –  першій половині ХІІІ століття».

                          Література

1. Баран В.Д. Баран Я.В. Історичні витоки українського народу: посіб. для вчителя – К., 2005.

2. Баханов К.О. Дослідницька робота учнів на уроках історії.– Х., 2004.

3. Баханов К.О. Лабораторно-практичні роботи у викладанні історії України.

   Навч. посіб. для загальноосвіт.навч.закл.– К., 1996.

4. Винокур І., Трубчанінов С. Давня і середньовічна історія України. – К., 1996.

5. Впасов В. Історія України: 7 кл.: Навчальний посібник.– К., 2002.

6. Крипۥякевич І.П. Історія України. – Л., 1990.

7. Грушевський М.С. Ілюстрована історія України. – К., 1992.

8. Мокрогуз О.П. Інноваційні технології на уроках історії.– Х., 2005.

9. Полонська-Василенко Н. Історія України. – Т.1. – К., 1992.

10. Пономаренко О. Роздрібленість Київської Русі // Історія України – 2005.–   № 2.

11. Проходько А. Інтерактивний урок. Культура Київської Русі // Історія в школах  України. – 2007.– №1

12 Січкарук Л. Історичне значення Київської Русі // Історія України.– 2005.–№3.