конспект уроку 8 клас

Тема. Лівобережна та Слобідська Україна. Ліквідація Гетьманщини.

 Мета: скласти уявлення про останнього гетьмана К. Розумовського та його політику; визначити причини і з’ясувати процес ліквідації гетьманства і решток автономії Гетьманщини та Слобідської України; розвивати в учнів інтерес до  історії; виховувати повагу до історичного минулого своєї Батьківщини.

 Тип уроку: вивчення нових знань.

 Обладнання: підручник, стінна карта, атлас, ілюстративний матеріал.

 Основні поняття і терміни: Генеральний або Рум’янцевський опис, Друга Малоросійська колегія.

 Основні дати: 1750—1764 рр. — гетьманство К. Розумовського. Відновлення й остаточна ліквідація гетьманства в Україні;

1764—1786 рр. — Друга Малоросійська колегія;

 1765 р. — ліквідація козацького устрою на Слобожанщині;

 1765—1767 рр. — Генеральний або Рум’янцевський опис;

 1782—1786 рр. — скасування царським урядом усіх адміністративних і судових установ Гетьманщини. Ліквідація української автономії;

1783 р. — указ Катерини ІІ про закріпачення селян.

 ХІД УРОКУ

 І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 ІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

 Актуалізація знань учнів

 1) Яку політику проводила Росія щодо Лівобережної Гетьманщини в першій половині ХVІІІ ст.?

 2) Назвіть найбільші виступи проти російського панування на Лівобережжі та Слобожанщині в першій половині ХVІІІ ст.

 1. Відновлення Гетьманства 1750 р.

 Розповідь учителя

 По смерті гетьмана Д. Апостола в 1734 р. було заборонено вибори нового гетьмана України, а вся влада в Гетьманщині була передана правлінню гетьманського уряду, який всіляко обмежував і притісняв права козаків. Серед населення Гетьманщини зріло невдоволення.

 Сподівання на покращення становища були пов’язані зі сходженням на імператорський престол доньки Петра І Єлизавети Петрівни у листопаді 1741 р. в результаті двірцевого перевороту. Такі сподівання базувалися на тому, що серед оточення імператриці було чимало  українців, а Олексій Розумовський був її фаворитом.

Уже скоро сподівання стали справджуватися. Зміни, що торкнулися Гетьманщини, Слобідської України були зумовлені не лише особливими відносинами імператриці зі своїми наближеними. До цього штовхали як зовнішні обставини (загроза війн з Османською імперією, Пруссією, а українські землі були значним джерелом людських і матеріальних ресурсів), так і нагнітанням соціальної напруги.

 Уже 1742 р. було відновлено київську метрополію. Наступного року скасовуються нововведення в Слобідській Україні.

 Під час перебування імператриці в Києві (1744 р.) старшина звернулась до неї з проханням дозволити обрати гетьмана. Імператриця не заперечувала, проте конкретних обіцянок не давала. У травні 1747 р. з’явилось відповідне розпорядження, згідно з яким у березні 1750 р. в Глухові розширена старшинська рада обрала гетьманом брата Олексія Розумовського Кирила (1728—1803).

 Постать в історії

Олексій Розумовський походив із родини козака Григорія Розума з Чернігівщини. Дитинство і юність його минали на хуторі Лемеші. Він займався

 звичними для сільського юнака справами. Маючи чудовий голос і музичний слух, час від часу співав у церковному хорі сусіднього села. Улітку 1731 р. до  цих міст завітав полковник Федір Вишневський, який мав набрати хлопчиків для придворного хору імператриці Анни. Зачарований співом Олексія, полковник забрав 22-річного козака до Петербурга. Там сталося несподіване: у вродливого юнака закохалась донька Петра І Єлизавета. Звичайно, про офіційний шлюб між ними не могло бути й мови. Є свідчення, що імператриця і Олексій, який вже став Розумовським, восени 1742 р. взяли таємний шлюб, повінчавшись в одній з церков.

 Олексій прийняв найактивнішу участь в організації перевороту, у результаті якого на престол зійшла Єлизавета. Здобувши владу, імператриця не за була про О. Розумовського. Своїм указом вона надала йому чин генерал-поручика, обергермейстером імператорського двору, нагородила орденом Андрія Первозванного, призначила управителем усіх своїх маєтностей. Через деякий час було присвоєно титул графа Римського, а згодом — Російської імперії. За часів Олексія Розумовського при імператорському дворі було все модне українське: при дворі грали бандуристи, на бенкетах подавались українські страви. Дедалі більше українців стали призначати на різні адміністративні посади. Не забув Олексій про свого брата. Кирила узяв до себе, допоміг здобути освіту — спочатку в Петербурзі, а згодом у Німеччині, Італії, Франції.

У 17 років Кирило став графом Російської імперії. У 1746 р. він повернувся із-за кордону і був призначеним президентом Петербурської академії наук. Цього ж року він одружився з родичкою Єлизавети графинею Катериною Наришкіною. Далі молодому хлопцеві судилося стати останнім гетьманом України.

 2. Гетьманство К. Розумовського.

 Самостійна робота за підручником

 Випишіть основні заходи, здійснені гетьманом К. Розумовським.

 Додатковий матеріал

 Ставши гетьманом, К. Розумовський домігся підпорядкування собі Запорожжя а згодом Києва. Отримав право самостійно призначати полковників та роздавати землі. Відновив традицію скликання старшинських рад (з’їздів), які набрали значення станово-представницького органу. Почалося відновлення Батурина, який знову став гетьманською резиденцією.  Незважаючи на те, що гетьман та його брат мали значний вплив при петербурзькому дворі, такі дії викликали занепокоєння. У 1754 р. з’явилась  ціла низка указів, що обмежували владу гетьмана. До К. Розумовського було приставлено радника, заборонено самостійно призначати полковників. Відтепер гетьман міг лише пропонувати кандидатуру. Гетьман був зобов’язаний  постійно звітувати про прибутки й видатки Скарбу, скасувати кордони між Україною та Росією, мито на ввезення російських товарів, державні митниці, що давали гетьманському уряду 50 тис. крб. щороку. У відповідь на клопотання відновити самостійні зовнішньополітичні відносини Гетьманщини Розумовський отримав категоричну відмову.

 Ці обмеження не зупинили реформаторської діяльності гетьмана. Протягом 1760—1763 рр. була здійснена судова реформа, що започаткувала розмежування влади на виконавчу і судову. Вищою судовою інстанцією став  Генеральний суд, у складі якого, окрім двох генеральних суддів, перебували виборні особи (по одній від полку). У свою чергу, полки (їх налічувалося 10) поділялися на два судові повіти, у яких створювалися земський (для розгляду цивільних справ) і підкоморський (для розгляду межових справ) суди; у кожному полку створювався також городський (для розгляду кримінальних справ) суд, на чолі якого стояв полковник. Судді обиралися старшиною.  Скасовувалися судові функції Генеральної військової канцелярії. Таким чином Гетьманщина мала перетворитися з військової на світську державу. Поряд зі змінами в судочинстві продовжувалася робота по систематизації законів Гетьманщини, що розпочалась ще за Апостола. Але завершити цю справу останній гетьман не встиг.

 К. Розумовський здійснив перетворення в армії та освіті. Так, усі козаки відтепер мали однакове озброєння (рушниця, шабля, спис) та уніформу — синій мундир із червоним коміром, білі штани й різнокольорові шапки. Запроваджувалася муштра. Упорядковувалася і вдосконалювалася артилерія. В усіх полках відкривалися школи для навчання козацьких дітей. Гетьман також мав намір відкрити університети в Києві та Батурині. Першим університетом стала оновлена Києво-Могилянська академія. Тим часом у Петербурзі відбулись кардинальні зміни, які мали безпосередній вплив на подальшу долю України.

 Творче завдання

 Чи могла Україна вибороти незалежність за правління К. Розумовського? Відповідь обґрунтуйте.

 3. Остаточна ліквідація гетьманства. Діяльність П. Рум’янцева на

 Лівобережній Україні.

 Розповідь учителя

 У 1761 р. померла імператриця Єлизавета Петрівна. На престол зійшов Петро ІІІ. Пробувши імператором усього декілька місяців, він устиг роздратувати всіх своєю політикою. Проти нього склалася змова, у результаті якої його було усунуто від влади і вбито. Імператрицею була проголошена його дружина Катерина ІІ. К. Розумовський прийняв найактивнішу участь у заколоті, та це не вплинуло на прагнення нової імператриці ліквідувати автономію Гетьманщини. Формальним приводом для скасування Гетьманщини стали дві чолобитні до імператриці, надіслані 1763 р. гетьманом К. Розумовським і представниками козацької старшини. У них йшлося про відновлення давніх прав України (самостійні судову і фінансову системи, землі, втрачені з 60-х рр. ХVІІ ст. тощо) та офіційне визнання спадковості гетьманської посади за нащадками роду Розумовських. У Петербурзі це було розцінено як прагнення відділитись від Росії. Розлючена Катерина ІІ була готова віддати гетьмана під суд. Урешті-решт вона запропонувала йому добровільно зректися гетьманства. Кирило Розумовський змушений був це зробити. Як компенсацію він отримав високий чин генерал-фельдмаршала й цілу низку нових маєтностей. 10 листопада 1764 р. вийшов царський указ про ліквідацію гетьманської влади в Україні. У наступні роки К. Розумовський жив у російській столиці або за кордоном. Тільки в 1794 р. він повернувся до Батурина, де й помер у 1803 р. (похований у Воскресенській церкві).

 Для управління землями колишньої Гетьманщини була створена Друга Малоросійська колегія, яку очолив її президент генерал-губернатор видатний полководець П. Рум’янцев. Колегія складалася з чотирьох російських чиновників і чотирьох генеральних старшин. Основне завдання колегії полягало в ліквідації українських державних інституцій та утворення натомість російських. Протягом 1765—1768 рр. Колегія підпорядкувала собі всі центральні установи Гетьманщини. У геральдичних зображеннях запроваджувався двоголовий орел — герб Російської мперії. Козацька Україна втратила свої центральні органи управління.  У той же час для охорони народних прав П. Румянцев запровадив посади присяжних адвокатів при Колегії і Генеральному Суду. У секретній інструкції щодо управління краєм Катерина ІІ наполегливо рекомендувала знищити всі залишки української автономії, закріпачити селян, здійснювати пильний нагляд за розвитком економіки, усіляко збільшувати збір податків. Для успішного виконання цих завдань Рум’янцеву було рекомендовано діяти дуже обережно, «аби не викликати ненависті до росіян», «уміло вивертатися» та водночас «мати і вовчі зуби, і лисячий хвіст». Зокрема, він мав переконувати українських селян, що погіршення їхнього становища є наслідком відсталості «малоросійських звичаїв». Щодо козацької старшини Рум’янцеву було рекомендовано вживати випробуваний і надійний метод батога і пряника — жорстоко карати за будь-які прояви відновити Гетьманщину і водночас приваблювати українську старшину урядовими посадами і маєтками. Імператриця ставила завдання «старатися викоренити серед українців фальшивий погляд на себе як на народ, цілком відмінний від москалів».

Рум’янцев завзято взявся до виконання цих інструкцій. Першим практичним кроком нового генерал-губернатора було проведення в 1765—1767 рр. загальної ревізії земельної власності (Генеральний або Рум’янцевський опис). Було переглянуто й упорядковано податки. Замінено натуральні повинності грошовим податком, сума якого сягнула 250 тис. крб. на рік (у 1780 р. вона складала вже 2 млн крб.). Антиукраїнську діяльність Рум’янцева припинила чергова російсько-турецька війна 1768—1774 рр. Певна річ, українці не могли не усвідомлювати того, що відбувається ліквідація автономії. Тому під час виборів у 1767 р. депутатів до Комісії для укладання нового збірника законів Російської імперії (попередній був укладений у 1649 р.) та її роботи депутати від козацької старшини, шляхти, духівництва, козаків і міщан зажадали поновити  чинність україно-російського договору 1654 р., відновити гетьманську владу тощо. Серед тих, хто відстоював права України, виділявся лубенський депутат Григорій Полетика. Але комісія, не зумівши виробити якогось реального документа, у 1774 р. була розпущена, а імператриця остаточно перебрала на себе видання законів імперії.

 4. Скасування козацького устрою на Слобожанщині. Ліквідація решток автономного устрою Гетьманщини.

 Самостійна робота за підручником

 Скласти хронологічну таблицю заходів російської влади з ліквідації решток козацького устрою в Україні

 Додатковий матеріал

 Скасування гетьманської влади на Лівобережжі дало поштовх до змін устрою Слобожанщини. У серпні 1765 р. Катерина ІІ видала указ про скасування полкового устрою й створення Слобідсько-Української губернії. Замість п’яти козацьких полків було сформовано п’ять гусарських. Місцеві козаки були позбавлені прав і привілеїв й перетворювалися на «військових обивателів». У 1780 р. замість Слобідсько-Української губернії утворюється Харківське намісництво. У вересні 1781 р. був скасований полковий адміністративно-територіальний поділ і Гетьманщина, яка перетворюється у Малоросійське генерал-губернаторство в складі трьох губерній (намісництв) — Київської, Чернігівської й Новгород-Сіверської. У губернських центрах і повітових містах створюються російські адміністративні та судові установи. Поряд з адміністративно-територіальними змінами царський уряд переймався проблемою втечі українських селян. У травні 1783 р. було прийнято указ про остаточне прикріплення селян до місць їхнього проживання. Цим самим було узаконене кріпосне право на Лівобережжі та Слобожанщині. 9 липня 1783 р. дійшла черга й до українських Збройних сил: замість десяти козацьких і трьох компанійських полків формуються десять кінних карабінерських полків російської армії. Термін служби складав шість років. Козацька старшина отримувала російські офіцерські звання, а козаки перетворювалися на державних селян.

 У 1783—1785 рр. українське населення було зрівняно у правах із російським. За указом Катерини ІІ козацька старшина зрівнювалася у правах із російським дворянством.

 Таким чином на початок 80-х рр. XVIII ст. було остаточно ліквідовано Українську козацьку державу. Українські прапори, гармати, печатки вивозилися до Петербурга. Її адміністративно територіальний устрій, судова система, соціальний склад в основному був уніфікований з рештою регіонів Російської імперії. В історії України починається новий період — період становлення нової національної ідеї розгортання боротьби за відновлення Української держави.

 ІІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

 Бесіда за запитаннями

 1) Коли востаннє було відновлено гетьманство в Україні? Хто був

 останнім гетьманом?

 2) Що спричинило відновлення гетьманства в 1750 р.?

 3) Перелічіть реформи, здійснені гетьманом К. Розумовським.

 4) Чим було зумовлено стримування реформаторської активності

 останнього гетьмана?

 5) Хто очолював Другу Малоросійську колегію? Які заходи були

 здійснені цією установою?

 6) Коли був ліквідований автономний статус Слобожанщини?

 7) Як відбувалася ліквідація решток української автономії в 60—

 80-ті рр. ХVІІІ ст.?

 8) Чим обернулося українському народу ліквідація автономії

 Гетьманщини і Слобожанщини?

 9) Яке історичне значення української козацької держави —

 Гетьманщини?

 ІV. ПІДСУМКИ УРОКУ

 На роки гетьманування К. Розумовського (1750—1764 рр.) припадає останній період існування Гетьманщини у складі Російської імперії. Незважаючи на бурхливу діяльність гетьмана, спрямовану на зміцнення автономного устрою, у 1764 р. імператриця Катерина ІІ скасовує гетьманство, а протягом наступних 20 років, діючи обережно, щоб не викликати заворушення, вона ліквідувала автономію Гетьманщини, Слобідської України, а також знищила Запорозьку Січ.

 V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

 Опрацювати відповідний параграф підручника.

конспект уроку 7 клас

ТЕМА:   Русь Україна за князювання Володимира Святославовича (980-1015 рр.) (слайд 1)

Мета: охарактеризувати князя Володимира як державного діяча; проаналізувати зовнішню і внутрішню політику; зрозуміти значення його релігійної реформи; розвивати історичне мислення, формувати вміння аналізувати історичні факти і події, оцінювати їх значення; сприяти формуванню патріотичної свідомості.(слайд 2)

Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь.

Обладнання: Свідерський Ю. Ю., Ладиченко Т. В., Романишин Н. Ю. Історія України: Підруч. для 7 кл. — К.: Грамота, 2007; атлас «Історія України. 7 клас».

Поняття: «християнство», «монастир».

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

Повідомлення теми та мети уроку.

ІІ Мотивація навчальної діяльності

Проблемне питання уроку: за що князь Володимир був прозваний Ясним Сонечком, Святим та Великим? (слайд 3)

ІІІ Актуалізація опорних знань

(слайд 4) Пригадаємо:

—  1.Які слов'янські народи увійшли до складу Київської Русі?

—  2.Назвіть перших князів Київської Русі.

—  З.Яка династія закріпилася в Київській Русі?

—  4. Хто з київських князів загинув від рук своїй підданих?

—  5.Хто з них не вів воєн, а хто й із коня не злазив?

—  6.Хто з князів прийняв християнство?

7.Якою була віра у русинів до прийняття християнства

(слайд 5)

Знайдіть відповідність між датами та подіями:

А) 860 р.               1 Місія княгині Ольги до Царгорода.

Б) 882 р.                2 Повстання древлян. Смерть Ігоря.

В) 882-912 рр.      3 Роки правління князя Святослава.

Г) 907, 911 рр.       4 Походи на Візантію князя Олега.

Д) 912-945 рр.       5 Князювання Ольги у Києві.

Е) 964-972 рр.          6 Захоплення Олегом Києва.

Є) 945-964 рр.         7 Князювання Ігоря.

Ж) 946 р                    8 Похід Аскольда на Константинополь

З) 945 р.                    9 Князювання Олега в Києві.

Відповідь:А-8, Б-6 В-9 Г-4.Д-7,Е-3,Є-5,Ж-1.

(слайд 6)

Кому належать слова:

«Хай це буде матір'ю городам руським». (Олег)
«Як  занадиться  вовк  по  вівці, то переносить  усю отару, якщо не вб'ють його». (Деревляни)
«Се почнемо повість  оцю. Після   потопу — бо троє  синів Ноєвих, Сим, Хай і Яфет, розділили між собою землю». (Нестор)
«Бачите  гори оці? Яко на горах цих возсія благодать Божа, і має бути город великий. Та багато церков Бог воздвигне». (Андрій Первозванний)
«Я, сину, пізнала Бога й радуюся, а коли й ти пізнаєш Бога, то почнеш радуватися». (Ольга)

(слайд 7 8 9) Упізнай особу. (Кий, Ігор, Олег, Святослав)

Учитель   уривок із літопису «Повість минулих літ»

У літо 970. Святослав посадив свого сина Ярополка у Києві, а Олега — у деревлян. Тоді ж прийшли люди новгородські і просили собі князя. Відмовилися Ярополк і Олег… І взяли до себе новгородці Володимира, і поїхав Володимир з дядьком своїм Добринею у Новгород. Тож кожен з братів мав своє володіння, але по смерті батька між ними почалися сутички.

    Володимир Святославич (Великий) — позашлюбний син князя Святослава Ігоровича та Малуші (ймовірно, дочки деревлянського князя Мала) — ключниці матері Святослава Ольги, великої княгині київської. Від 969 р. князював у Новгороді Великому. Після загибелі в міжусобних зіткненнях братів Ярополка й Олега посів у 980 р. київський княжий стіл за підтримки свого дядька (брата Малуші) Добрині. Політика Володимира вже як великого князя київського була спрямована на централізацію держави, об’єднання розрізнених східнослов’янських племен. Переміг у боротьбі між братами за батькову спадщину й у 980 р. став єдиновладним правителем Русі.  

IV Вивчення нового матеріалу

                                         План (слайд 10)

1 Початок правління Володимира Святославовича.

2 Внутрішня і зовнішня політика князя.

3 Запровадження християнства

(слайд 11. 12)-відео фрагмент 2.3 хв.

Завдання до відео фрагменту «Володимир Великий»

Чий  був син ?

 Як прийшов до влади у Києві ?                                             

З ким був одружений? Скільки мав дружин, синів, дочок ?

У яких містах посадив своїх синів ?

Скільки здійснив походів ?

Коли здійснив похід на Волинь? Яке місто заснував на Волині ?

(слайд 13)

Робота в групах. Самостійна робота за підручником та додатковою інформацією.

І гр. Формування території держави ( відшукайте на карті землі приєднанні Володимиром . Назвіть їх.

Захист південних кордонів (прочитайте легенду та виконайте завдання до неї) підручник ст. 58

ІІ гр..Охарактеризуйте внутрішню політику князя. Заповнніть таблицю «Реформи князя Володимира» підручник ст. 61

ІІІ гр..Охарактеризуйте зовнішню політику Князя Володимираю підручник ст. 62

Відповіді учнів

(слайд 14, 15) відео фрагмент 3,5 хв.

Завдання до відео                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                   фрагменту « Хрещення Русі »

 Що було причиною хрещення Русі?

 Що змусило князя зробити остаточний вибір ?

 В якому році відбулося хрещення киян?  Яке це століття?

 Скільки років минуло?      

 В якій річці було охрещено людей?

 Яким ім’ям охрестили Володимира?

(слайд 16)

На прийняття саме християнської віри  на Володимира вплинуло хрещення баби Ольги. Охрестившись у Візантії Володимир зміг одружитися з сестрою Візантійського імператора - Анною , таким чином заручившись підтримкою могутньої держави. У 988 році Володимир запровадив християнство на Русі. Князь наказав всім киянам прийти до Дніпра. Знаючи норов князя повинувалися його волі, а там їх насильницьким шляхом заганяли у воду та охрещували.

Найголовнішою заслугою князя Володимира вважається запровадження на Русі християнства. Володимир з усією гостротою усвідомлював роз’єднаність усередині держави, етнографічне й культурне тло якої складали десятки чи навіть сотні племен і релігій. Він вишукував засади для їхнього політичного й ідеологічного єднання. Не без впливу християнської громади, що виникла в Києві ще за часів Аскольда і Діра, та бабусі-християнки — княгині Ольги — Володимир прийняв хрещення й одружився з грецькою принцесою Анною, дочкою візантійського імператора. Князь запровадив християнство як державну релігію, що відкрило перед Київською Руссю широкі перспективи економічних і культурних зв’язків як із Візантією, так і з країнами  Західної Європи.

 Синтез думок

1)  Поміркуйте, чи все населення Київської Русі добровільно прийняло нову віру.

2)  Як ви розумієте запис новгородського книжника «Хрестив нас Путята  мечем, а Добриня вогнем!»? Чому люди чинили опір хрещенню?

3)  Які народні повір’я та християнські свята можна вважати доказом тривалого періоду співіснування двох релігій — язичництва й християнства.

Необхідно з »ясувати відмінності в християнській релігії та язичницькій вірі  та дати оцінку  хрещенню Русі.

(слайд 17) Робота в групах

- Завдання (група № 1)

Із запропонованих тез виберіть ті, що характеризують язичництво:

-племінна.територіально обмежена;

-світова релігія;

-поклоніння силам пироди, багатьом богам;

-сувора церковна організація;

-основа віри-Біблія;

-основа віри-міфи;

-відсутня чітка релігійна організація;

-поклоніння одному Богу;

-жерці, жертвоприношення;

-священники;

-молитва;

-заклинання;

капище;

-храм.

Завдання (група № 2)

Із запропонованих тез виберіть ті, що характеризують християнство:

-племінна.територіально обмежена;

-світова релігія;

-поклоніння силам пироди, багатьом богам;

-сувора церковна організація;

-основа віри-Біблія;

-основа віри-міфи;

-відсутня чітка релігійна організація;

-поклоніння одному Богу;

-жерці, жертвоприношення;

-священники;

-молитва;

-заклинання;

-капище;

-храм.

Завдання (група № 3)

Із запропонованих тез виберіть ті, що є наслідками запровадження християнства для Русі:

-сприяло налагодженню відносин з іноземними державами, зокрема з Візантією, Польщею,Чехією, Німеччиною, Болгарією;

-зумовлювало роз’єднаність країни;

-зміцнення влади та територіальної цілісності;

-піднесення міжнародного авторитету;

-ворожість  між племенами;

-поширення писемності, літератури;

-архітектурне будівництво;

-укладання династичних шлюбів;

-низький розвиток торгівлі;

-розвиток міжнародної торгівлі;

-зниження міжнародного авторитету;

-повільний розвиток культури;

-не визнання європейськими державами.

Відповіді учнів

(слайд 18, 19 ) Десятинна церква

 ( слайд 20. 21) Монети

( слайд 22, 23) Пам`ятники Володимира

європейського масштабу». Чи згодні ви з наведеною оцінкою постаті Володимира Великого? Свою відповідь аргументуйте.

Аналіз інформації

І група   Постать князя Володимира оспівано й опоетизовано в давньоруській літературі в образі Володимира Красне Сонечко — охоронця рідної землі, мудрого правителя та героя. Спогади про його правління збереглися в українських народних обрядових піснях (відома, зокрема, щедрівка «Що князь Володимир коника сідлає» тощо). Про що свідчить наведена інформація?

ІІ група   В історію Київської Русі князь Володимир увійшов як енергійний реформатор, діяльність якого сприяла зміцненню країни. Свідченням визнання його заслуг на Русі стало звеличення князя народом у билинах як «Володимира Красне Сонечко» та зарахування православною церквою до лику святих. На Заході Володимира з повагою називали «повелителем русів, могутнім завдяки своєму королівству й багатству». Князь Володимир заслужив повагу не тільки у своїх підданих, сучасні історики називають його «одним із найяскравіших політичних діячів

                                                                                                                                                                                                             ІІІ група Вірш Ю. Шкрумеляк про князя Володимира.

Звав тебе народ ласкавим,

Називав теж “Сонцем ясним”,

Бо зробив ти край великим,

А свій люд багатим, щасним.

Ти зібрав всі руські землі

Від Кавказу до Карпат –

І від моря аж по Волгу

Став “Великий” панувати.

Християнську вніс ти віру

У народ – мов цвіт обнови,

Що красив нам нашу землю

Світлом правди і любові.

Володимир Велий

І побивши печенігів –

Жив з сусідами у згоді,

Лад поширював в державі

І добробут у народі.

Тож за твого князювання

Край зацвів, як квітка рожі,

І за те ти в нас “Великий”,

А “Святий” у церкві божій!

Запитання та завдання.

1) Відшукайте у вірші слова, якими називали князя Володи­мира в народі.

2) Як ви гадаєте, чому він дістав ці прізвища

( слайд 24) Відповідь на  проблемне питання

V Закріплення:

(слайд 25)

—  Князь Володимир:

—  Закінчив…………….(об’єднання слов’янських племен).

—  Підкорив……………(в’ятичів, радимичів).

—  Переміг……………..(печенігів).

—  Побудував………….(міста-фортеці, Десятинну церкву).

—  Заснував……………(м. Володимир-Волинський)

—  Упорядкував……….(управління державою).

—  Прийняв……………(християнство).

—  Укріпив…………….(давньоруську державу).

—  Розвивав……………(культуру, освіту, торгівлю).

—  Карбував……………(злотники, срібники).

(слайд 26 )

По горизонталі

1 Річка, в яку за наказом Володимира вкинули Перуна. (дніпро )

 2. Річка, на якій у 993 році Володимир бився з печенігами (.трубіж )

 3. Місто, де відбувався збройний виступ проти Володимира (суздаль.)

 4. Неслов’янське плем’я, яке увійшло до складу Київської Русі за часів Володимира.( чудь )

 5. Віра в багатьох богів (язичництво )

 6. Річка, на якій за наказом Володимира були побудовані укріплені городи ( стугна)

 7. Руський богатир, який брав участь у битві на р.Трубіж .(кирило)

 8. Дочка Візантійського імператора, з якою одружився Володимир (.анна )

 9. Як народ прозвав Володимира - …Сонечко.( ясне)

 По вертикалі:

 1. Укріплення, що були споруджені Володимиром для захисту від набігів степовиків - …вали. (змієві)

 2. Віра, яку прийняв Володимир, а за його наказом і вся Русь. (християнство)

 3. Церква, побудована Володимиром, на честь Пресвятої Богородиці. (десятинна)

 4. Тисяцький, який силою змусив хрестити новгородців (.путята )

 5. Син Володимира, в майбутньому великий князь Київської Русі. ( ярослав)

VІ Висновки

Нестор-літописець порівнював цю історичну особу з яскравою зорею, що передує сходу Сонця. Православна церква прилучила її до лику святих. Цій особі після скількох воєн вдалося зберігати спокій у країні та зміцнити міжнародне становище

           Оцінювання

VІІ Домашнє завдання (слайд 27)

(слайд 28)

- Завдання (група № 1)

Із запропонованих тез виберіть ті, що характеризують язичництво:

-племінна.територіально обмежена;

-світова релігія;

-поклоніння силам пироди, багатьом богам;

-сувора церковна організація;

-основа віри-Біблія;

-основа віри-міфи;

-відсутня чітка релігійна організація;

-поклоніння одному Богу;

-жерці, жертвоприношення;

-священники;

-молитва;

-заклинання;

капище;

-храм.

          

Завдання (група № 2)

Із запропонованих тез виберіть ті, що характеризують християнство:

-племінна.територіально обмежена;

-світова релігія;

-поклоніння силам пироди, багатьом богам;

-сувора церковна організація;

-основа віри-Біблія;

-основа віри-міфи;

-відсутня чітка релігійна організація;

-поклоніння одному Богу;

-жерці, жертвоприношення;

-священники;

-молитва;

-заклинання;

-капище;

-храм.

Завдання (група № 3)

Із запропонованих тез виберіть ті, що є наслідками запровадження християнства для Русі:

-сприяло налагодженню відносин з іноземними державами, зокрема з Візантією, Польщею,Чехією, Німеччиною, Болгарією;

-зумовлювало роз’єднаність країни;

-зміцнення влади та територіальної цілісності;

-піднесення міжнародного авторитету;

-ворожість  між племенами;

-поширення писемності, літератури;

-архітектурне будівництво;

-укладання династичних шлюбів;

-низький розвиток торгівлі;

-розвиток міжнародної торгівлі;

-зниження міжнародного авторитету;

-повільний розвиток культури;

-не визнання європейськими державами.

-

І гр. Формування території держави ( відшукайте на карті землі приєднанні Володимиром . Назвіть їх.

Захист південних кордонів (прочитайте легенду та виконайте завдання до неї) підручник ст. 58

Похід Володимира на печенігів

...Появилися печеніги на тому боці Дніпра. А Володимир вийшов проти них і зустрів їх на Рубежі над бродом... І став Володимир на цьому боці, а печеніги на тому, і не важилися йти ці на той бік, а вони на цей бік. І приїхав печенізький князь до річки, і покликав Володимира та сказав йому:

— Вишли ти свого вояка, а я свого, нехай борються; якщо твій повалить мого, то не воюватимемо три роки й розійдемося в різні боки, а якщо наш повалить вашого, то воюватимемо три роки.

А Володимир прийшов до обозу і послав окличника зі сло­вами:

— Чи нема тут такого вояка, що взявся б битися із силачем печенігом?

І не знайшлося такого силача. І зажурився Володимир. І при­йшов до нього один старший вояк і сказав йому:

— Князю, у мене є один найменший син вдома, із чотирма я пішов у похід, а він лишився; від дитинства ніхто не пова­лив його; коли я один раз дорікав йому, а він м’яв кожу, він розгнівався на мене і передер кожу руками.

А князь, почувши про це, зрадів і швидко послав по нього. І привели його до князя. А він сказав:

— Князю, не знаю, чи можу з ним мірятися. Випробуй мене. Чи нема тут великого й сильного вола?

І знайшли сильного вола, і він повелів роздражнити його; і поклали гаряче залізо на нього, і пустили вола, і побіг він повз нього. І схопив він вола рукою за бік, і вирвав шкуру з м’ясом, скільки захопила його рука. І сказав Володимир:

— Можеш із ним битися.

І на другий день прийшли печеніги й почали гукати:

— Чи нема вояків? Ось наш готов до бою.

А Володимир повелів воякам тієї ночі озброїтись. І висла­ли печеніги свого вояка, і був він дуже великий і страшний. І виступив боєць Володимира. І поглянувши на нього, печеніг розсміявся. І розмірили віддаль між обома військами, і пустили їх проти себе. І зчепилися вони міцно, і переміг печеніга в руках до смерти, і повалив його на землю. І закричала Русь, а печеніги кинулись утікати, і погнала Русь за ними, убиваючи їх, і про­гнали їх. А Володимир радів і заклав город та тому броді і назвав його Переяслав, бо юнак перейняв славу.

1) Як звали руського богатиря, який поборов у поєдинку пе­ченіга?

2) Яке значення мала перемога Володимира над печенігами для зміцнення держави?

3) Як ви гадаєте, із якою метою Володимир наказав збудувати цілу систему фортець, земляних валів і ровів на південних кордонах держа

ІІ гр..Охарактеризуйте внутрішню політику князя. Заповнніть таблицю «Реформи князя Володимира» підручник ст. 61

Адміністративна

Ліквідація племінних князівств та злам сепаратизму місцевої племінної верхівки шляхом передачі влади на місцях намісникам князя — його синам або довіреним особам серед старших дружинників

Послаблення ролі родоплемінної знаті, заміна родоплемінного поділу держави на територіальний

Військова

Усунення із провідних ролей у дружині варязьких найманців, відмова від опори на племінні військові формування та утворення найманого війська, надання найманцям земельних наділів за несення військової служби у віддалених районах

Створення відданого князю війська, формування верхівки військової знаті з місцевого населення

Судова

Прийняття «Уставу земляного»; розмежування княжого й церковного судочинства; запровадження, а згодом скасування смертної кари, яка не застосовувалася в Русі до монгольського завоювання

Формування передумов для створення в майбутньому першої збірки законів

Фінансова

Карбування за візантійським зразком перших золотих і срібних монет (златників і срібників)

Початок формування фінансової системи

ІІІ гр..Охарактеризуйте зовнішню політику Князя Володимираю підручник ст. 62

Головним завданням зовнішньої політики Володимир вважав боротьбу з печенігами .Володимир збудував багато міст-фортець – заслонів на шляху до Києва, тим самим створив міцну оборонну лінію, укріпив кордони Русі.

Аналіз інформації

І група   Постать князя Володимира оспівано й опоетизовано в давньоруській літературі в образі Володимира Красне Сонечко — охоронця рідної землі, мудрого правителя та героя. Спогади про його правління збереглися в українських народних обрядових піснях (відома, зокрема, щедрівка «Що князь Володимир коника сідлає» тощо). Про що свідчить наведена інформація? Аналіз інформації

Аналіз інформації

ІІ група   В історію Київської Русі князь Володимир увійшов як енергійний реформатор, діяльність якого сприяла зміцненню країни. Свідченням визнання його заслуг на Русі стало звеличення князя народом у билинах як «Володимира Красне Сонечко» та зарахування православною церквою до лику святих. На Заході Володимира з повагою називали «повелителем русів, могутнім завдяки своєму королівству й багатству». Князь Володимир заслужив повагу не тільки у своїх підданих, сучасні історики називають його «одним із найяскравіших політичних діячів

Аналіз інформації

                                                                                                                                                                                        ІІІ група Вірш Ю. Шкрумеляк про князя Володимира.

Звав тебе народ ласкавим,

Називав теж “Сонцем ясним”,

Бо зробив ти край великим,

А свій люд багатим, щасним.

Ти зібрав всі руські землі

Від Кавказу до Карпат –

І від моря аж по Волгу

Став “Великий” панувати.

Християнську вніс ти віру

У народ – мов цвіт обнови,

Що красив нам нашу землю

Світлом правди і любові.

Володимир Велий

І побивши печенігів –

Жив з сусідами у згоді,

Лад поширював в державі

І добробут у народі.

Тож за твого князювання

Край зацвів, як квітка рожі,

І за те ти в нас “Великий”,

А “Святий” у церкві божій!

Запитання та завдання.

1) Відшукайте у вірші слова, якими називали князя Володи­мира в народі.

2) Як ви гадаєте, чому він дістав ці прізвища