конспект уроку 8 кл

Посилення колоніальної політики Російської імперії. Ліквідація гетьманату.

Мета: охарактеризувати колоніальну політику Російської імперії щодо України; дати оцінку гетьманству І. Скоропадського, Д. Апостола; з’ясувати, як українська правляча верхівка намагалася протистояти політиці російських царів щодо України; удосконалювати набуті вміння і навички; виховувати у школярів навички позитивного розв’язання суперечливих питань.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, стінна карта, атлас, ілюстративний матеріал.

Основні поняття й терміни: Перша Малоросійська колегія, Коломацькі чолобитні, «Правління гетьманського уряду».

Основні дати: 1708—1722 рр. — гетьманство І. Скоропадського; 1722— 1727 рр. — Перша Малоросійська колегія; 1723 р. — Коломацькі чолобитні; 1727—1734 рр. — гетьманство Д. Апостола; 1732—1734 рр. — спроби ліквідації козацького устрою на Слобожанщині; 1734—1739 рр. — російсько-турецька війна; 1734—1750 рр. — «Правління гетьманського уряду».

 ХІД УРОКУ   

І.    ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

II.    ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Завдання :Складіть хронологічну таблицю: « Українські землі в умовах Північ

ної війни».

Фронтальне опитування

1)    Що штовхнуло І. Мазепу на союз зі Швецією?

2)    Чому І. Мазепа не зміг підготуватися до вступу шведської армії в Україну?

3)    Що спонукало запорожців підтримати україношведський союз?

4)    Чим гетьманство П. Орлика відрізнялося від усіх його попередників?

5)    Із якою метою П. Орлик запропонував козацтву «Пакти і Конституції...»?

6)    Чому походи П. Орлика в Україну зазнали поразки?

III.    ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Актуалізація знань учнів

1)    Як розгорталися події Північної війни на українських землях?

2)    Яка роль І. Мазепи в історії України?

3)    Якими були наслідки Полтавської битви для України?

1.    Становище Гетьманщини після Полтавської битви. Наступ на автономні права Гетьманщини.

Розповідь учителя

Перехід І. Мазепи на бік шведів Петро І використав як привід для розгортання терору і репресій. Спеціальна слідча комісія, створена за наказом царя в Лебедині, розглядала справи прибічників гетьмана. Сотні українців було репресовано і страчено, а їхнє майно конфісковано. Переслідування зазнали родичі козаків, що разом із П. Орликом опинилися в еміграції. Після початку війни з Туреччиною за жеребом страчували кожного десятого в поселеннях Лівобережжя і Слобожанщини, які не виявляли достатньої лояльності щодо царя. Заохочувалися доноси.

Робота з документом

Із листа князя М. Голіцина до канцлера Г. Головкіна

Задля нашої безпеки треба насамперед посіяти незгоду між полковниками і гетьманом. Не треба виконувати прохань гетьмана. Коли народ побачить, що гетьман уже не має такої власті, як Мазепа, то, надіюсь, буде приходити з доносами. При цім не треба поводитися з донощиками суворо; якщо двоє прийдуть із брехливими доносами, але коли з ними обійтися ласкаво, то третій прийде вже з правдивим доносом, а гетьман зі старшиною будуть боятися. Як раніше я до вас писав, так і тепер кажу: треба, щоб у всіх полках були полковники, не згодні з гетьманом... тоді всі їхні справи будуть нам відкриті.

Запитання до документа

1)    Із якою метою розпалювалася незгода між полковниками й гетьманом?

2)    Як можна назвати таку політику?

Розповідь учителя

Одночасно з цим відбувався форсований наступ на українську автономію. Коли новообраний гетьман І. Скоропадський запропонував царю підтвердити в нових Решетилівських статтях традиційні права та вольності, то отримав від Петра І відповідь: «Українці й так мають із ласки царя стільки вольностей, як жоден народ у світі». Петро І відхилив прохання Скоропадського про те, щоб козаки перебували під командуванням наказного гетьмана, а не російських генералів. Він відмовився повернути гармати, які були захоплені в І. Мазепи. Перед гетьманським урядом була поставлена вимога звітувати про податки і доходи Військового скарбу.

Робота з термінами і поняттями

Терор — розправа з політичними противниками шляхом насильства.

Репресії — система заходів, які передбачають усунення, ізоляцію, знищення політичних ворогів (справжніх або надуманих), конкуруючих соціальних груп чи прошарків, етнічних спільнот із метою вста-новлення панування або зламу опору.

Розповідь учителя

Поступово звужувалася влада гетьмана. Воєводи отримали право втручатися у внутрішні справи козацької України. Для нагляду за гетьманом був приставлений царський міністр-резидент (від 1710 р. їх уже було двоє). У Глухові — новій гетьманській резиденції — було розміщено два полки російської армії. У 1708—1709 рр. запроваджується губернський устрій при збереженні полково-сотенного. Гетьманщина, аз 1719 р. і Слобожанщина входили до Київської губернії, яка поділялася на провінції. У 1715 р. царський указ установив новий порядок виборів полкової старшини, згідно з яким у цьому процесі відіграв роль царський представник. У старшину почали обирати іноземців, яких поступово стала більшість. А згодом Петро І сам наказав призначити свого соратника Петра Толстого ніжинським полковником, а Антона Ганського — київським, тим самим присвоївши право призначати старшину і порушивши виборний принцип формування влади в Гетьманщині. До того ж росіянам стали надаватися великі землеволодіння в Україні, що спричинило виникнення вели- ких територій, непідконтрольних гетьману. 1720 р. Петро І обмежив функції генерального суду.

Посилилося втручання російського уряду в економічне життя: українські товари дозволялося вивозити за кордон лише через російські прибалтійські порти, і то не українськими купцями. Водночас заборонялося ввозити певні товари в Гетьманщину із Західної Європи (голки, сукна, полотна, панчохи, цукор, тютюн тощо), а купувати замість них продукцію російських фабрик. Запроваджувалося особливе мито для російської казни. У1721 р. на території Гетьманщини російський уряд запровадив «мідні гроші, щоб срібні і золоті залишалися в обігу населення Росії і якомога більше зосереджувалися в державній казні».

Дедалі козаки стали частіше використовуватися за межами Гетьманщини: так, на будівництві Волго-Донського каналу працювало 10 тис. козаків, Ладозького каналу — 12 тисяч, укріплень уздовж річки Терек — 10 тисяч, фортеці Св. Хреста на Кавказі — 10 тисяч, Санкт-Петербурга та інших містах. На цих роботах загинула третина козаків. Тільки за п’ять років (1720—1725 рр.) на державних роботах загинуло 20 тис. козаків. Крім того, Петро І залучив козаків до Дербентського походу 1725р., у якому із 6790 козаків загинуло 5183 тощо. У той же час господарства козаків на батьківщині занепадали. Населення Гетьманщини страждало від постоїв російських військ.

Крім того, поширеними були утиски і в культурній сфері. Так, із Києво-Могилянської академії за наказом царя було виключено всіх студентів і викладачів із Правобережжя, заборонялося друкувати в Україні будь-які книги, крім церковних, а в тих, що друкувалися «щоб ніякої різниці і осібного наріччя не було». Цим самим цар розпочав наступ на українську мову, сприяв насильницькій русифікації і духовному поневоленню українського народу.

Етапи колоніальної політики Російської імперії щодо України у XVIII ст.

Роки    Зміст

1708—1728    Форсований наступ на українську автономію

1728—1734    Часткове відновлення прав і вольностей України-Гетьманщини

1734—1750    Посилення імперського тиску на українську автономію

1750—1764    Тимчасове уповільнення імперської експансії. «Золота осінь» української автономії (О. Субтельний)

1764—1783    Осаточна ліквідація української автономії

2.    Гетьманство Івана Скоропадського (1708—1722 рр.).

Розповідь учителя

Діяльність Скоропадського в цих умовах була дуже обережною. Він усіляко намагався засвідчити свою вірність цареві. Це допомогло йому утримувати гетьманську владу, але водночас розгортанню царської політики сприяло обмеження гетьманської влади. Разом із тим Скоропадський проявляв порядність і в міру своїх сил намагався захистити українську автономію. Так, він захищав емігрантів та їх родини, ніколи офіційно не називав гетьмана Мазепу зрадником.

Постать в історії

Іван Ілліч Скоропадський народився близько 1646 р. у шляхетській родині на Правобережжі. У 70-х рр. XVII ст. переселився на Лівобережжя. Служив військовим канцеляристом у гетьмана І. Самойловича, виконував дипломатичні доручення, був чернігівським полковим писарем. Обіймаючи цю посаду понад 10 років, І. Скоропадський зумів набути собі певні володіння, що давали неабиякий прибуток. Та головне, що за роки служби йому вдалося вивчити систему влади та зарекомендувати себе людиною «тихою, про-стою, доступною і порядною, розсудливої вдачі». У 1698 р. Мазепа призначає Скоропадського генеральним бунчужним, тим самим увівши його до еліти українського суспільства. Формально, у його обов’язки входила охорона гетьманських регалій. Але насправді на нього покладалися справи військові, адміністративні, зустрічі та проводи іноземних послів. Від 1701 р. Скоропадський — генеральний осавул — наглядає за станом війська і спорядження, правильністю складання реєстру. Від 1706 р. — Стародубський полковник. Ставши першою людиною в полку, він набув там необмеженої влади і великих пільг. У цьому ранзі у віці 62 років був обраний гетьманом.

У соціальній політиці І. Скоропадський продовжував політику І. Мазепи. Він роздавав землі старшині й монастирям: було роздано 122 села з 3703 селянськими дворами. За його правління близько

ЗО    % оброблюваних земель перебувало в приватній власності старшини, деякі з них перетворювалися на справжніх земельних магнатів. Сам Скоропадський володів більше ніж 100 тисячами.

У січні 1721 р. Скоропадський, незважаючи на пагане самопочуття, рушив до Москви, щоб остаточно визначити статус Гетьманщини у складі Російської імперії. Поштовхом до подорожі став указ царя про виведення генеральної канцелярії з-під управління гетьмана. Разом зі Скоропадським до Москви поїхали писар Савич, обозний Лизогуб, ніженський полковник П. Толстой, що був одружений із донькою гетьмана Уляною, та дружина Скоропадського Анастасія.

Цікаво знати

Про дружину гетьмана у ті часи ходила приказка: «Іван носить плахту, а Настя булаву». Вона свідчила про те, що Настя, яка була на 25 років молодшою за чоловіка, фактично керувала справами гетьмана, вирішуючи багато питань. Жодного рішення гетьман не приймав без її схвалення або поради.

Перебуваючи в Москві кілька місяців, гетьман побував у царських палатах, спілкувався з впливовими можновладцями, влаштовував бенкети, маскаради. Проте візит, головною метою якого було кло- потання про полегшення становища Гетьманщини, не дав бажаного результату і не припинив подальше обмеження прав і вольностей. На-томість Скоропадський одержав указ про заснування Малоросійської колегії (29 квітня 1722 р.). Її створення мотивувалося тим, що до царя доходять скарги від народу про хабарі й здирства, про відбирання у козаків земель, лісів, млинів, примусовий їх перехід у підданство, про безпорядки в генеральній військовій канцелярії: «Це робиться для вашого ж блага... бути під великоруським судом і управленням, для того щоб припинити всі неправильні суди і тяготи малоросійського народу».

Ця новина приголомшила Скоропадського й остаточно підірвала його здоров’я. Повернувшись до Глухова, він передав «правління діл» П. Полуботку. З липня 1722 р. гетьман помер.

3.    Перша Малоросійська колегія (1722—1727 рр.). Наказний гетьман П. Полуботок.

Самостійна робота учнів ( випиати тези за підручником)

По смерті гетьмана всю владу в Гетьманщині перебрала на себе Малоросійська колегія у складі шести російських офіцерів. Фактично, її діяльність відігравала роль дестабілізуючого чинника, що поглиблював прірву між українською елітою й народом, і руйнував українську державність. Ця колегія на чолі з бригадиром С. Вельяміновим почала прибирати до рук усе гетьманське правління. Петро І не дозволив обирати нового гетьмана, а доручив наказному гетьману П. Полуботку (1722—1723 рр.) слухати колегію.

Чернігівський полковник П. Полуботок був людиною енергійною, палким прихильником української автономії. Він не змирився з бажанням президента Малоросійської колегії С. Вельямінова не тільки на контроль за владою, а й на саму політичну владу. Полуботок згуртував навколо себе старшинську опозицію, розпочав судову реформу (зробив Генеральний суд колегіальним, установив порядок подання апеляцій), розгорнув боротьбу з хабарництвом. Він звернувся зі скаргами в Сенат (верховний розпорядчий орган Російської імперії) на порушення Малоросійською колегією українських законів і традицій, наполягав дозволити провести вибори нового гетьмана.

У серпні 1723 р. представники старшинської опозиції у козацькому таборі на р. Коломак склали так звані Коломацькі чолобитні на ім’я царя, у яких вимагали скасувати запроваджені Малоросійською колегією податки й дати дозвіл на обрання гетьмана. Отримавши ці чолобитні, Петро І наказав ув’язнити П. Полуботка та 15 опозиційних українських старшин у Петропавлівській фортеці. Це були перші політичні в’язні в цій безславній твердині. Не витримавши такого становища і допитів, наказний гетьман Павло Полуботок 18 грудня 1724 р. помер.

Цікаво знати

Смерть Полуботка відгукнулася в Україні великим болем. Його прославляли як великого мученика за Україну, складали легенди про нього. Однією з найпопулярніших була та, що немовби цар, довідавшись про хворобу Полуботка, прибув просити в нього вибачення, і помираючий гетьман виклав йому всі кривди, що їх завдав царизм Україні. Закінчувалася вона словами: «За невинне страждання моє і моїх земляків будемо судитися у спільного й нелицемірного судді, Бога нашого: скоро станемо перед ним, і він розсудить Петра з Павлом». І справді 25 січня 1725 року помер Петро І.

Інша легенда твердить, що перед від’їздом до Петербурга Полуботок передав 200 тис. руб. золотом банку Ост-Індської компанії в Лондоні, який мав повернути його незалежній Україні.

Робота з документом

Із промови П. Полуботка перед царем, записаної французьким послом

у Росії Жаном-Бенуа Шерером

Ваша величносте, мушу сказати Вам, що я добре бачу, як Ви без будь-яких підстав, а лише через лихі намови добродія Меншикова хочете погубити мою Батьківщину. Посилаючись на фальшиві принципи, Ви поставили себе над законами, бажаючи знищити привілеї, які Ваші попередники й Ви самі, Ваша величносте, урочисто підтвердили. Ви намагаєтесь накласти свавільні податки на народ, чию свободу Ви самі визнали. Ви не вагаєтеся використовувати на найтяжчих і найбільш принизливих роботах козаків, силуючи їх, ніби вони є Ваші раби, копати канал, який Ви наказали зробити у Вашій країні. А найприкріше для нас те, що Ви хочете позбавити нас найдорогоціннішого нашого права, а саме: вільно самим обирати наших гетьманів та проводирів. І замість того, щоб лишити суддям нашого народу можливість чинити правосуддя над їхніми співвітчизниками, Ви ставите над нами суддями підданих Великоросії, які не знають або не бажають знати наші права та привілеї, безперестанку порушують їх при будь-якій можливості, пригнічуючи нас. ...Хай же мені буде дозволено, Ваша величносте, заявити востаннє, що Ви не матимете ніякого зиску від загибелі всього нашого народу і що незмірно менша слава для Вас буде керувати за допомогою сили та покарань підлими рабами, аніж бути проводирем і батьком усього народу, що, вдячний за Вашу доброту, буде завжди готовий до самопожертви й до того, щоб пролити свою кров за Ваші інтереси і для Вашої слави. Я знаю, що на мене чекають кайдани і що мене, за російським звичаєм, кинуть у жахливу темницю, щоб я там помер із голоду. Але мене це не турбує, бо я говорю від імені моєї Батьківщини. І хай краще я помру найлютішою смертю, аніж побачу страшне видовище повної загибелі мого народу.

Запитання до документа

1)    У чому Полуботок звинувачує царську владу?

2)    Які утиски українського населення згадуються у промові?

3)    Яке право українського народу Полуботок уважає найголовні-шим? Як ви думаєте, чому?

4)    Яке майбутнє Полуботок пророкує собі й українському народові? Наскільки його пророцтва справдилися?

5)    Як у цілому на основі документа можна схарактеризувати По-луботка — на той час наказного гетьмана України?

4.    Гетьманство Данила Апостола (1727—1734 рр.).

Розповідь учителя

Після смерті Петра І уряд Росії змінив політику щодо козацької України. Наростання невдоволення діяльністю Малоросійської колегії і загроза нової війни з Туреччиною спричинили її скасування у 1727 р. і певне пом’якшення російської політики в українському питанні. Було дано дозвіл на проведення виборів гетьмана. Ним став 73-річний миргородський полковник Данило Апостол. Діяльність гетьмана визначалася «Рішительними пунктами» — відповіддю на «статейні пункти», надані Апостолом царю. На відміну від попередніх «Статей», вони були оформлені не як договір між державами, а як односторонній акт царського пожалування.

Основні положення «Рішительних пунктів» 1728 р.

—    Дозвіл обирати гетьмана, але лише за згодою царя.

—    Гетьманщину повернуто з відання Сенату під юрисдикцію Мініс-терства закордонних справ.

—    Зменшення кількості російських військових, розташованих на території України.

—    Гетьман не має права без дозволу царя карати смертю старшину й проводити зовнішню політику.

—    Уведення російських представників до складу Генерального суду.

—    Генеральну старшину і полковників із 2—3 кандидатів на посаду затверджує цар, а не гетьман.

—    Скасування податків, запроваджених Малоросійською колегією.

—    Відновлення Генерального військового скарбу, але підконтроль-ного російському уряду.

Спираючись на обмеження дій російських представників в Україні певними юридичними нормами, Данило Апостол енергійно взявся за відновлення втраченої автономії: він призначив на полковничі посади своїх прихильників, здійснив низку заходів з упорядкування старшинського землеволодіння, уперше вжив заходів щодо вироблення тогочасного бюджету Гетьманщини, упорядкував українську торгівлю, підпорядкував гетьманській владі місто Київ, реорганізував судову систему, добився дозволу на повернення запорожців із володінь кримських татар в Олешках і заснування ними Нової Січі на р. Підпільній (Підпільненська Січ).

Позитивне значення для боротьби з хабарництвом і впорядкування землеволодінь мало здійснене гетьманом Генеральне слідство про маєтності, яке в 1729—1730 рр. здійснило ревізію маєтків і з’ясувало законність володіння ними. За сприяння Д. Апостола Кодифікаційна комісія в Глухові в 1728 р. розпочала створювати звід законів «Права, за якими судиться малоросійський народ», що мав юридично закріпити автономний статус й привілеї Гетьманщини у складі Російської імперії. Звід було завершено вже після смерті гетьмана, але російський Сенат категорично відмовилася його затвердити.

5.    Політика «Правління гетьманського уряду». Спроба ліквідації ав-тономного устрою Слобожанщини.

Самостійна робота за підручником

Додатковий матеріал

Після смерті Д. Апостола в 1734 р. нова імператриця Анна Іоанівна знову заборонила обрання нового гетьмана, а відання українськими справами було передано «Правлінню гетьманського уряду» (1734—1750). «Уряд» складався з трьох представників козацької старшини (генеральний суддя Забіла, генеральний осавул Лисенко, генеральний підскарбій Маркович) і трьох російських урядовців (князі Шаховський, Баратинський, полковник Гур’єв). У своїй діяльності він мав керуватися «Рішительними пунктами» 1728 р. Очолював його царський представник Олексій Шаховський. Він отримав від імператриці вказівки всіляко применшувати значущість гетьманської влади й підривати довіру до неї, сприяти зближенню старшини з російськими офіцерами, а також шлюбам українців із росіянами. Російський уряд у цей час знову припинив звертати увагу на місцеві українські закони і звичаї, втручався в різні сфери місцевого життя. Українські справи знову було повернуто до Сенату. В Україні було проведено ревізію для впорядкування зборів податків. Завершено складання зводу українського законодавства.

За часів імператриці Анни Іоанівни (Іванівни) на територію Гетьманщини поширилася практика підозри і залякування («біронівщина»), запроваджена її фаворитом Біроном. Для таємного контролю над суспільством була створена «Таємна канцелярія». Було достатньо вигукнути гасло «Слово і діло государеве» та вказати на когось, як його вже вважали державним злочинцем і віддавали до рук ката. Так, за підозрою у державній зраді в повному складі був заарештований Київський магістрат.

Роки «Правління гетьманського уряду» проходили і в умовах чергової російсько-турецької війни (1734—1739 рр.). Війна виявилася тяжкою і в цілому безрезультатною. Проте весь тягар війни ліг на плечі українського народу. У походах на Крим загинуло чимало козаків. Усе російське військо перебувало на утриманні українського населення прифронтової зони. Постійні реквізиції залишали населення без найнеобхіднішого. Єдиним здобутком війни стало повернення запорожців у межі Російської імперії.

Істотні зміни відбулися в устрої Слобожанщини. Ще в 1726 р. полки потрапили у відання Військової колегії. Із 1723 р. полковниками могли призначатися тільки росіяни. Із 1732 р. почалися перетворення, спрямовані на ліквідацію автономного самоврядування. У Сумах створюється «Канцелярія комісії заснування слобідських полків», що перебрала на себе чимало функцій полковників. Полкові ратуші в 1733—1734 рр. були перейменовані в канцелярії й отримали права, що їх мали канцелярії в провінціях губерній. Судочинство проводилося на основі російського законодавства. У 1734 р. було скасовано право козаків і селян на «займанщину», а також заборонено жителям залишати межі Слобожанщини. Під помічників викреслено з коза-цького стану.

У 1741 р. в Росії відбувся черговий переворот, і на престол зійшла донька Петра І Єлизавета. У 1743 р. вона скасувала нововведення на Слобожанщині, а під час відвідання Києва (1744 р.) пообіцяла відновити гетьманство.

IV.    ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Фронтальне опитування

1)    Чим характерне правління гетьмана І. Скоропадського?

2)    Яких обмежень зазнала влада гетьмана за часів І. Скоропад-ського?

Як російський цар Петро І використовував ресурси України для досягнення своєї мети?

Який зміст Решетилівських статей? Чи мали вони офіційний характер?

Які основні політичні ідеї закладено в Коломацьких чолобит-них?

6)    Чому Петро І не дозволив вибори нового гетьмана після смерті

І.    Скоропадського?

7)    Хто такий П. Полуботок?

8)    Які заходи здійснювала козацька старшина для відновлення державних прав України? Якими були результати діяльності старшинської опозиції?

9)    Що являла собою Малоросійська колегія? Яким чином її діяль-ність руйнувала традиційну систему управління в Україні?

10)    Чим відзначене правління гетьмана Д. Апостола?

11)    Що відбувалося в Україні під час «Правління гетьманського уряду»?

12)    Якими були наслідки для України «Правління гетьманського уряду»?

V.    ПІДСУМКИ УРОКУ

Заходи російського уряду протягом 1708—1722 рр. свідчили про підготовку широкомасштабного наступу на українську державність. Проте зовнішні обставини змусили пригальмувати процес ліквідації козацької держави, і на короткий термін було відновлено владу гетьма-на (1727—1734). Проте загальний напрям російської політики зали-шався незмінним: перетворити її на звичайну провінцію Російської імперії. У таких умовах українська козацька еліта докладала зусиль для збереження давніх автономних прав. Проте у своїх діях вона уникала радикальних заходів і не спиралася на народну підтримку.

VI.    ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 1)    Опрацювати §  підручника  2)    Підготувати розповідь про наказного гетьмана П. Полуботка.

конспекти уроків 8 клас

Тема:    Українські землі в другій половині ХVII ст.

Поділ  Гетьманщини та боротьба за незалежність

Урок 1

Тема:    Україна в роки правління гетьмана Івана Виговського.

Очікувані результати.

Учні зможуть:

·        визначити роль гетьмана І.Виговського в розбудові Української держави;

·        характеризувати його внутрішню та зовнішню політику;

·        аналізувати положення Гадяцької угоди;

·        пояснювати причини та наслідки московсько-української війни 1658-1659 рр.;

·        аргументувати й лаконічно висловлювати власну думку.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: портрети І. Виговсько­го та Юрія Хмельницького;

таблиця "Причини "Руїни";

таблиця "Проблемні питання";

таблиця "Програма І.Виговського";

Основні поняття: "Руїна", українсько-московська війна 1658-1659 рр., Гадяцький трактат; громадянська вій­на; Конотопська битва.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань                                             

1.     Над якою темою ви закінчили роботу? (Національно-визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої у середині ХVІІ ст. Відродження української держави).

2.     Назвіть хронологічні рамки Національно-визвольної війни?

3.     Визначте роль Б.Хмельницького в цій війні.

4.     Назвіть найяскравіші перемоги у ході війни.

5.     У складі яких держав опинились українські землі після Березневих статей
1654 р.?

6.     Що вам відомо про мрію Б. Хмельницького запровадити спадщинне гетьманство?

ІІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку                                     

Ми розпочинаємо вивчення нової великої теми "Українські землі в другій половині ХVІІ ст. Поділ Гетьманщини та боротьба за незалежність" над якою  будемо працювати кілька уроків.

А тема сьогоднішнього уроку "Україна в роки правління гетьмана Івана Виговського (1657-1659)".

Наша мета – на уроці  дати оцінку гетьманування Івана Виговського; встановити причини та наслідки національного розбрату, анархії та громадянської війни в Україні 1657-1659 рр., які існували в часи гетьманування Виговського.

ІV. Мотивація навчальної діяльності

    Отримавши булаву по смерті Б.Хмельницького, І.Виговський мав прекрасний шанс закріпити успіхи попередника, зміцнити Українську державу і вписати своє ім’я в історію, як мудрого державного діяча, який зміг об’єднати народ ...

     Але, не судилося... Саме в політиці (діях) Виговського багато істориків вбачають ті "зерна розбрату", які розкололи українців і "проросли" в драматичний період "Руїни".

     Чи припускався І.Виговський помилок? Яких? Чи,можливо,ситуація  1657 р. в Україні була вибухова й складна й без діянь "правої руки й довіреної особи Б.Хмельницького"? Тому, ставимо проблемні питання:

1.            Гадяцький договір – це перемога української дипломатії чи вмілий тактичний хід Речі Посполитої?

2.             Громадянська війна 1658 р. була наслідком політики І.Виговського чи владних амбіцій М.Пушкара та Я.Барабаша?

3.            Які наслідки для Гетьманщини мала зовнішня політика Московського царства 1657-1659 рр.?

V. Вивчення нового матеріалу

1.  Становище в Україні після смер­ті Б.Хмельницького.

27 липня  1657 р.  помер   Б.Хмельницький. Ще за життя видатного гетьмана старшинська рада ухвалила рішення про передачу влади після його смерті                      16-річному сину Юрію.

– Як можна оцінити рішення Хмельницького про передачу влади Юрасеві ?

2.  Обрання гетьманом І. Виговського.

Україна – Гетьманщина потребувала вирішення  ряду важливих питань(робота з таблицею 1 "Проблемні питання").

23-26 серпня на старшинській раді в Чигирині І. Виговського було обрано гетьманом (до повноліття Юрася).

– Поміркуйте, чим було викликане це рішення ? Назвіть факти, які  свідчать про перевагу  гетьмана І. Виговського над гетьманом Ю. Хмельницьким.

3.  Внутрішня та зовнішня політи­ка І. Виговського.

1)    Програма гетьмана (робота з таблицею 3 "Програма І.Виговського").

2)    Внутрішня політика(робота над схемою).

Виговський

Козацтво

Селянство

Духовенство

Шляхта

 

Запитання:

– Назвіть основні стани українського суспільства в XVII ст.

– Який стан був найбільш чисельним?

– Поміркуйте, який стан відігравав провідну роль в житті Гетьманщини ?

І.Виговський спирався у своїй політиці на козацьку старшину та покозачену українську шляхту. Спростуйте (доведіть) правильність вибору гетьмана.

3)    Громадянська війна (версія-прогноз).

Навесні 1658р. в Україні спалахнула громадянська війна. М.Пушкар та Я.Барабаш очолили антигетьманські сили (до 40 тис. осіб найбільш знедоленого люду – дейнеків).

1 червня 1658р. під Полтавою у кривавій битві, за допомогою татар, Виговський розбиває опозицію (загинуло до 50 тис. українців).

– На вашу думку, чому виник цей конфлікт ? А якби ви  його вирішили ?

4)    Зовнішня політика (робота над схемою).

Гетьманщина

Кримське ханство

Османська імперія

Московське ццццццарствоо  царство

Річ Посполита

 

Запитання:

– Назвіть сусідні держави України –  Гетьманщини.

– Яка держава стала союзником українців у боротьбі проти Польщі в 1648р.?

– З якою державою Б.Хмельницький підписав в 1654р. " Березневі статті "?

– На вашу думку, яка з держав була б найкращим союзником для Гетьманщини?

Відповідь поясніть.

5)    Гадяцький договір.  Робота з підручником с. 140. Випишіть головні положення Гадяцького договору. Порівняйте їх з умовами Зборівського миру, "Березневих статей". Який з договорів був кращим для Гетьманщини? Чому?

6)    Українсько-московська  війна 1658-1659 рр.

Навесні 1659р. понад 100тис. російських вояків на чолі з князем О.Трубецьким рушили на Україну.

– На вашу думку, що стало причиною  українсько-московської  війни 1658-1659 рр.?

Близько двох місяців тривала облога Конотопа російськими військами.

28-29 червня 1659 р. відбулася Конотопська битва, яка закінчилася повним розгромом московських військ.

Робота з підручником с. 141. На чиєму боці в Конотопській битві воювали татари? Як це вплинуло на результат битви?

4.  Наслідки і значення діяльності І.Виговського.

Гучна перемога під Конотопом не поклала край розбратові в Україні. Влітку 1659р. починається нове антиурядове повстання.

– Поміркуйте, чому українці виступили проти І.Виговського?

У вересні 1659р. після козацької ради, яка висловила йому недовіру, гетьман І.Виговський зрікся влади. В Україні почався період "Руїни" (робота з таблицею 2 "Причини "Руїни").

VІ. Закріплення вивченого матеріалу

1. Гадяцький договір – це перемога української дипломатії чи вмілий тактичний хід Речі Посполитої? Свою відповідь аргументуйте.

2. Громадянська війна 1658р. була наслідком політики І. Виговського чи владних амбіцій М.Пушкара та Я.Барабаша?

3. Які наслідки для Гетьманщини мала зовнішня політика Московського царства 1657-1659 рр.?

VІІ. Підбиття підсумків уроку

– Що нового ви дізналися сьогодні на уроці?

(Працюємо методом "Мікрофон").

VІІІ. Домашнє завдання

1.    Прочитати параграф 15 підруч­ника.

2.    Виконати завдання 3 на С.142.

Таблиця 1

Питання, що постали після смерті Б. Хмельницького

·        Чи Україна буде самостійною державою, чи приєднається до котрогось із сусідів?

·        Чи державна територія має обій­мати всі українські землі, чи ли­ше Наддніпрянщину? Чи гетьманство залишиться в роду Хмельницького, чи знову стане виборним?

·        Чи буде держава спиратися лише на старшину і шляхту, чи мати­ муть слово також народні маси?

Таблиця 2

Причини Руїни

1.    Суперечки всередині державної еліти.

2.    Гострі соціальні конфлікти.

3.    Анархічні (від. гр. – безвладдя) та охлократичні (від гр. – пану­вання юрби) настрої та дії знач­ної частини народних мас, насамперед запорозького козацтва. (Січ була збройною громадою рівних й органічно не сприймала жорстких форм державної влади, зосередженої в руках старшини. Після смерті Б.Хмельницького козацька голота розпочала гро­мадянську війну,  приводом до якої став той факт, що запорож­ців не запросили на вибори но­вого гетьмана.)

4.    Агресія та втручання у внутріш­ні справи України з боку Речі Посполитої, Московії, Туреччи­ни, Кримського ханства.

Таблиця 3

Програма І.Виговського

•  Забезпечити Україні повну са­мостійність. Україна має стати такою державою, як Нідерланди або Швейцарія.

•   У козацькій державі утримувати всі українські землі. У закордонній політиці зберіга­ти приязні відносини з усіма сусідніми державами, не надаю­чи переваги жодній.

Урок 2

Тема: Порушення територіальної цілісності Української держави –           Гетьманщини

Очікувані результати.

Учні зможуть:

·        визначити причини розколу України – Гетьманщини; роль Речі Посполитої та Московського царства в цьому процесі;

·        розкривати суть і особливості періоду "Руїни" 1657-1687 рр.;

·        аналізувати положення Переяславських статей 1659 р., Слободищенського трактату, Московських статей, Андрусівського перемир’я;

·        визначити їх наслідки для України;

·        показувати на карті території, підвладні гетьманам Лівобережної та Правобережної України.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрети Ю.Хмельницького, П.Тетері, І.Брюховецького та Я.Сомка;

порівняльна таблиця Переяславських статей 1659 р. та Слободищенського трактату;

таблиця "Московські статті 1665 р.";

таблиця "Положення Андрусівського перемир’я";

тематична мапа.

Основні поняття: Переяславські статті 1659 р., Слободищенський  трактат           1660 р.,"Чорна рада" 1663 р., "Руїна", Московські статті 1665 р. Андрусівське перемир’я.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Перевірка домашнього завдання

1.Як можна оцінити рішення Хмельницького про передачу влади сину Юрію?

2. Схарактеризуйте І.Виговського як історичну особистість.

3. Як ви вважаєте,чи можна трактувати факт підписання Гадяцького договору І.Виговським, як зраду Московському царству? Поясніть.

4. Поясніть, в чому відмінність між загарбницькою і громадянською війною?

5. Складіть ланцюжок найголовніших подій 1657-1659 рр., дотримуючись хронології (учень виконує на дошці).

III. Оцінювання учнів (за перевіркою домашнього завдання).

IV. Актуалізація і корекція опорних знань

– Чому, незважаючи на блискучу перемогу під Конотопом, Виговському не вдалося уникнути спалаху громадянської війни й утримати гетьманську булаву?

V. Повідомлення теми, мети і завдань уроку

Тема сьогоднішнього уроку "Порушення територіальної цілісності Української держави – Гетьманщини".

Наша мета:  визначити причини розколу України – Гетьманщини; роль Речі Посполитої та Московського царства в цьому процесі; розкрити суть і особливості періоду "Руїни" 1657-1687 рр.; сформувати  чітке уявлення  про події другої половини ХVII ст. в Україні.

VI. Мотивація навчальної діяльності

Чи можливо було уникнути "Руїни" та розколу України? Розколу, який тривав більше 250 років! Хто винен? Можливо, слід шукати причини в собі, а не кивати на агресивних сусідів...?

VII. Вивчення нового матеріалу

1.            Гетьманування Ю.Хмельницького (1659-1663 рр.).

Восени 1659 р. становище Гетьманщини було складним: Лівобережжя захопили російські війська, мир з Польщею був нестійким, стосунки з Кримським ханством заплутані...В цих умовах до влади приходить Ю.Хмельницький.

Схарактеризуйте Ю.Хмельницького як історичну особистість

(робота з підручником с. 143).

– Чи достойний Юрась свого батька; чого йому бракувало, щоб стати успішним гетьманом ?

2.            Багатовекторність чи відсутність зовнішньополітичного курсу?
(робота з таблицею 1)

Запитання.

– Порівняйте Переяславські статті 1659 р. та  положення Слободищенського трактату 1660 р. На вашу думку, який з договорів вигідніший для Гетьманщини?

– Оцініть Ю.Хмельницького як державного діяча, в світлі підписання цих двох угод.

Фактично, в результаті непродуманої зовнішньої політики відбувся поділ України на Лівобережну та Правобережну, гетьмани яких боролися між собою: одні на боці Москви, інші – на боці Польщі. Таким чином, вибухнула нова громадянська війна.

У січні 1663р., відчуваючи власну неспроможність опанувати ситуацію, Юрась зрікся булави й постригся в ченці під іменем Гедеона.

– Як ви оцінюєте такий вчинок гетьмана Ю.Хмельницького?

3.            П.Тетеря – І.Виговський: "гетьмани-близнюки"?

Після зречення Юрася гетьманом на Правобережжі став Павло Тетеря
(1663-1665 рр.), який орієнтувався на Річ Посполиту.

– Схарактеризуйте політику Павла Тетері. В чому суть його зовнішньої політики? (робота з підручником с. 149-150)

– Визначте спільні риси політики І.Виговського та П.Тетері.

4.            "Чорна рада" 1663 р. та її наслідки.

17-18 червня в Ніжині зібралася рада, у якій взяли участь поряд з козаками селяни та міські жителі. Заручившись підтримкою черні, І.Брюховецький став гетьманом Лівобережної України, перемігши іншого претендента на булаву – Якима Сомка.

Внаслідок вибору "свого" гетьмана в Ніжині було започатковано одночасне існування в українських землях кількох гетьманів.

– На вашу думку, чи можливо було уникнути такої ситуації, коли Україною одночасно керує кілька гетьманів? Поясніть.

– Спрогнозуйте, до яких наслідків призведе такий розкол?

(Робота з картою).

5.            Московські статті 1665 р.

Гетьман І.Брюховецький (1663-1668 рр.) проводив відверто промосковську політику, йшов на поступки московському уряду. (Робота з таблицею 2).

Запитання.

– Яке з положень Московських статей 1665 р. не було поступкою Москві? А чи були такі положення?

– Наведіть приклади, які доводять, що І.Брюховецький "торгував" інтересами Гетьманщини (робота з підручником С.149).

6.            Андрусівське перемир’я.

   Тим часом виснажені тривалою війною Московія та Польща розпочинають переговори. Закінчуються вони підписанням 30 січня 1667 р. перемир’ям в місті Андрусові поблизу Смоленська.

   Проаналізуйте положення Андрусівського договору. Які наслідки він мав для України? (робота з таблицею 3 та картою)

VIII. Закріплення вивченого матеріалу

Історичний диктант

1. Договір  Ю.Хмельницького з Московією було підписано в: 1657, 1659, 1660 р.?

2. До якого міста, за переяславським договором Ю.Хмельницького, мали прибути з залогами московські воєводи: Фастова, Ніжина чи Василькова?

3. На основі якого договору була складена Слободищенська угода: Зборівського 1649р., "Березневих" статей 1654р., Гадяцького 1658 р.?

4. Хто очолив рух проти Ю.Хмельницького після підписання Слободищенської угоди: І.Сірко, І.Богун, І.Виговський, Я. Сомко?

5. Гетьманом Правобережної України після Ю.Хмельницького було обрано: І.Брюховецького, П.Тетерю, П.Дорошенка?

6. Де відбулося проголошення І.Брюховецького гетьманом Лівобережної України:
в Переяславі, Ніжині чи Умані?

7. Першим з українських гетьманів, що поїхав до Москви був: Б.Хмельницький, І.Брюховецький чи І.Виговський?

8. Андрусівське перемир’я було підписане в: 1660, 1663, 1667 р.?

9. Які держави уклали Андрусівське перемир’я: Польща та Московія, Польща та Кримське ханство, Туреччина та Польща?

10. На який термін було укладено Андрусівське перемир’я: 13, 13, 5 чи 15років?

  Перевірка історичного диктанту методом "Взаємоперевірка".

IX. Підбиття підсумків уроку

1.     Назвіть головні причини "Руїни".

2.     Яку роль в процесі розколу України зіграли Московське царство та Річ Посполита?

3.     Чи можливо було уникнути розколу та "Руїни"? Яким чином?

X. Домашнє завдання

1. Прочитати параграф 16.

2. Скласти хронологічну таблицю: "Україна в мирних угодах 1654-1667 рр."

3. Відповісти на запитання 3 на Таблиця 1

Порівняльна таблиця Переяславських статей 1659 р.

та Слободищенського трактату 1660 р.

Переяславські статті:

–              російські воєводи мали право перебувати в Києві, Переяславі, Ніжині, Умані, Брацлаві;

–              козакам заборонялося здійснювати походи й вести зовнішню політику без дозволу царя;

–              обрання гетьмана, призначення старшин і полковників відтепер могло відбуватися тільки з царського дозволу;

–              новообраний гетьман мав присягати на вірність московському цареві;

–              козаки були зобов’язані вирушати в похід за наказом царя;

–              українська церква підпорядковувалася московському патріархатові.

Слободищенський трактат:

–              Гетьманщина розривала зв’язки  з Московським царством;

–              відновлювалися з Польщею на основі Гадяцького договору 1658 р.;

–              польська сторона не погодилась на створення Великого князівства Руського, яке входило б на рівних правах з Польщею і Литвою до складу федерації – Речі Посполитої;

–              козакам заборонялося нападати на Кримське ханство;

–              українські війська були зобов’язані брати участь у воєнних діях Польщі проти Московського царства.

Таблиця 2

Таблиця "Московські статті 1665 р."

Положення:

–       українські міста й землі переходили під владу московського царя;

–       гетьману заборонялося вступати в дипломатичні зносини з іноземними державами;

–       вибори гетьмана лише з дозволу царя і в присутності московських послів;

–       збільшення кількості московських військ в Україні;

–       український уряд був  зобов’язаний утримувати московські залоги в Україні;

–       московські залоги розміщувалися, крім головних полкових міст, ще й у Полтаві, Кременчуці, Каневі, Новгороді–Сіверському та на Запоріжжі (у фортеці Кодак);

–       податки збиратимуть московські воєводи і вони йтимуть до царської скарбниці.

Таблиця 3

Таблиця "Положення Андрусівського перемир’я":

Положення:

-              перемир’я між Московським царством та Польщею на 13,5р.;

-              під владою Московського царства залишалася Лівобережна Україна, їй поверталися  Сіверщина, Смоленщина та на два роки – Київ;

-              за Польщею закріплювалися землі Білорусі й Правобережної України;

-              Запорізька Січ переходила під контроль обох держав.

Урок 3

Тема: Українські землі в другій половині ХVII ст. Поділ Гетьманщини

          та боротьба за незалежність.

Очікувані результати.

Учні зможуть:

·        узагальнити та систематизувати знання про життя на українських землях в другій половині ХVII ст.;

·        порівнювати внутрішню та зовнішню політику гетьманів Лівобережжя та Правобережжя;

·        давати оцінку діяльності історичних осіб;

·        висловлювати аргументовану власну думку на основі особистого сприйняття історії.

Тип уроку: узагальнення та систематизації знань.

Форма уроку: прес-конференція.

Обладнання: портрети гетьманів періоду "Руїни", мапа, підручники, козацький одяг, макети атрибутів гетьманської влади.

Хід уроку

Попередньо з учнями узгоджується сценарій уроку та розподіл ролей. Основна маса учнів – журналісти. Їхня мета – задавати питання головним героям. Герої: І.Виговський, І.Брюховецький, Ю.Хмельницький, П.Дорошенко. Вони готують доповіді на тему: "Моє бачення виведення Гетьманщини з кризи" (виступ до 3хв.)

I.             Організаційний момент

II.         Повідомлення теми й мети уроку

Сьогодні наша зустріч пройде у незвичайній формі. Всі ми присутні на прес-конференції, в якій братимуть участь особи, які визначали долю України періоду "Руїни". (Представлення гетьманів)

Отже, тема нашої прес-конференції – "Українські землі в другій половині ХVII ст. Поділ Гетьманщини та боротьба за незалежність".

Наша мета:  узагальнити та систематизувати знання про життя на українських землях в другій половині ХVII ст.; аналізувати історичні факти й події періоду "Руїни", оцінити діяльність історичних осіб, які визначали долю України у  ті тяжкі часи.

IІI. Мотивація навчальної діяльності

Проблемні завдання (записуємо на дошці).

– Чи можливо було уникнути періоду "Руїни" 1657-1687 рр.? Якщо так – то яким чином?

– Які історичні уроки містить період "Руїни" 1657-1687 рр.?

IV. Відтворення та коригування опорних знань

"Головні герої" виступають по черзі. Кожен намагається довести, що саме він – найкращий гетьман.

Виступи гетьманів  (тези)

1.     І.Виговський: " Отримавши булаву після смерті Богдана, в тяжку годину, я проводив розумну політику:

–       підписав Гадяцький договір (кращого договору не підписував ніхто з гетьманів);

–       приборкав заколотників Пушкара та Барабаша;

–       здобув блискучу перемогу під Конотопом, розгромивши московські війська.

Я робив все згідно козацьких законів. І тому зрікся влади, після того, як козацька рада висловила мені недовіру."

2.     Ю.Хмельницький: "Зізнаюся, що мені було нелегко керувати Гетьманщиною – бракувало досвіду. Але я не боюся дивитися людям в очі тому, що все зроблене мною – в інтересах народу. Мене зрадив цар, підставили татари... Я пішов в монастир служити Богу і молитися за Україну."

3.     І.Брюховецький: "Я твердо переконаний, що єдиний вірний шлях для України – тісна співпраця з Московським царством. Лише Цар може бути гарантом стабільності для українців. Московські залоги в українських містах – це гарантія безпеки. Мій головний здобуток – Московські статті 1665 р. Але зрадники серед старшини все зіпсували..."

4.     П.Дорошенко: "Я був дуже близько до мети – об’єднання України, ставши гетьманом обох берегів Дніпра. Не може бути постійних союзників – є постійні інтереси, – своїми справами я доводив правильність цієї тези. Я пішов на союз з Туреччиною і не жалкую про це. Але зрадники серед старшини і Многогрішний, і Ханенко та інші зруйнували всі мої здобутки."

Журналісти задають питання гетьманам. (прогнозовані)

1.     До І.Виговського.

–  Доведіть, що Ви продовжували політику Б.Хмельницького.

–  Чому Ви вважаєте, що Гадяцький договір найкращий з усіх, які підписували гетьмани? Доведіть.

–  Чому Ви не скористалися з блискучої перемоги під Конотопом над московськими військами?

2.     До Ю.Хмельницького.

–  Для чого Ви підписували такі суперечливі угоди – Переяславську та Слободищенську?

–  Що Ви зробили доброго для українського народу?

3.     До І.Брюховецького.

–  Московські статті 1665 р., які Ви вважаєте своїм головним здобутком – це ганебний договір. Доведіть, що це не так.

–  Поясніть, чим співпраця з Москвою краща за співпрацю з Варшавою?

–  За які заслуги Ви отримали боярство та численні маєтки від московського царя.

4.     До П.Дорошенка.

–  Чого Вам забракло аби втримати булаву і не допустити розколу України?

–  Як на Вашу думку, вплинув на настрої українців Ваш союз з Туреччиною?

Вчитель виступає в ролі ведучого – координатора.

IV. Узагальнення та систематизація знань

Після цього, всі учні отримують завдання для роботи в групах. Клас об’єднуємо у чотири групи.

Завдання.

1.     Скласти хронологічну таблицю "Гетьмани періоду "Руїни".

2.     Виписати дати основних мирних угод України з сусідніми країнами (1657-1687 рр.)

3.     Охарактеризувати політику найвідоміших гетьманів "Руїни".

4.     Охарактеризувати політику сусідніх країн по відношенню до України –Гетьманщини (1657-1687 рр.)

Представник від кожної групи робить коротке повідомлення.

V. Підбиття підсумків уроку

Нажаль, гетьмани не змогли уникнути "Руїни" та розколу України.

–   А якби Ви вирішили цю проблему?

Загальні підсумки уроку робить вчитель.

Отже, період "Руїни" (1657-1687 рр.) – це один з трагічних періодів історії України, який містить гіркі історичні уроки, суть яких проста – сила народу в його єдності. Пам’ятаймо ж про це.

VI.Оцінювання учнів

1.     Оцінювання виступів героїв-гетьманів.

2.     Оцінювання найактивніших журналістів.

3.     Оцінювання за наслідками роботи в групах.

VII. Домашнє завдання

Написати твір-роздум  на тему: "Історичні уроки періоду "Руїни".

Урок 4

Тема: Українські землі в другій половині ХVII ст. Поділ Гетьманщини

          та боротьба за незалежність.

Мета: використовуючи тестові технології (закриті, напіввідкриті та відкриті тести), перевірити та оцінити навчальні досягнення учнів з теми.

Тип уроку: контролю та корекції.

Хід уроку

I. Організаційний момент

     Ознайомлення учнів із порядком проведення тематичної атестації.

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку

   Сьогодні у нас підсумковий урок з теми: "Українські землі в другій половині    ХVII ст. Поділ Гетьманщини та боротьба за незалежність".

   Наша мета: скласти тематичну атестацію використовуючи тестові технології,  розвивати вміння застосувати отримані знання.

III.           Тематична атестація

1 рівень (початковий)

Оберіть правильну відповідь

1.     Гадяцький договір було підписано в 1658 р.

а) Так;

б) ні.

2.    Андрусівське перемир’я було підписано між Московським царством та Туреччиною.

а) Так;

б) ні.

3.    "Чорна рада" 1663р. відбулася в Ніжині.

а) Так;

б) ні.

2 рівень (середній)

1. Поставте у хронологічній послідовності гетьманування вказаних історичних осіб:

а) І.Брюховецький;

б) І.Виговський;

в) Ю.Хмельницький;

г) П.Дорошенко.

2. Хто з українських гетьманів укладав Слободищенський трактат?

а) І.Виговський;

б) П.Дорошенко;

в) П.Тетеря;

г) Ю.Хмельницький.

3. Між якими державами було укладено "Вічний мир"?

а) Гетьманщиною та Польщею;

б) Польщею та Московським царством;

в) Туреччиною та Польщею;

г) Молдовою та Туреччиною.

3 рівень (достатній)

1. Дайте визначення поняттю:

а) "Руїна";

б) "Вічний мир";

в) "Чорна рада";

г) громадянська війна.

2. Коли відбулася подія?

а) прихід до влади П.Дорошенка ;

б) підписано Андрусівське перемир’я;

в) прихід до влади І.Брюховецького;

г) ухвалено "Вічний мир".

3. Вставте пропущене

"Положення __________ перемир’я":

– перемир’я між __________ та Польщею на 13,5 р.;

– під владою __________ залишалася Лівобережна Україна, йому поверталися Сіверщина, Смоленщина та на __ роки – Київ;

– за __________ закріплювалися землі Білорусі й Правобережної України;

– Запорізька Січ переходила під контроль __________ .

4 рівень (високий)

1. Якою, на вашу думку, була роль Московського царства та Речі Посполитої у процесі розколу України–Гетьманщини на Правобережну та Лівобережну? Відповідь обґрунтуйте.

2. Порівняйте внутрішню і зовнішню політику І.Виговського та І.Брюховецького.

3. Складіть історичний портрет  П.Дорошенка.

IV. Домашнє завдання

Повторити вивчений матеріал.